a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Воєнна інформаційна гігієна

На нашому ресурсі ми неодноразово публікували різні інструкції з інформаційної гігієни. В умовах відкритої війни правила дещо змінюються, хоча основні принципи залишаються тими ж.

Перша й основна відмінність в умовах активних бойових дій полягає у тому, що кожен із нас перетворюється на важливе і чутливе джерело інформації. За нами стежать як свої, так і противник.

Що це означає на практиці? Якщо ви бачите колону техніки, скупчення військових, мінометний розрахунок, корегувальника чи ДРГ і повідомляєте про це публічно у соцмережах – ви можете серйозно нашкодити.

   

Якщо це наші сили, які намагаються зробити несподіванку ворогу, то після вашого повідомлення несподіванка зірветься.

Якщо це ворожі сили, які думають, що роблять несподіванку, а наші про них знають та готуються, то ваше публічне викриття зможе змусити їх змінити плани і уникнути ліквідації.

Отже, найкраще у таких випадках, взагалі, не фіксувати і ні з ким не обговорювати пересування та локації наших сил, а фіксувати і ТАЄМНО передавати рухи ворожих сил у відповідні канали (наприклад, у телеграм бот @stop_russian_war_bot, Національну поліцію чи ДСНС). Це ж стосується і різних вибухів, руху авіації, реакцій систем ППО, польотів дронів, руху катерів, словом будь-якої воєнної активності.

Другий важливий момент – в умовах активних бойових дій, інформаційна війна тільки посилюється. Це означає, що кількість фейків, маніпулятивних матеріалів і відвертої дезінформації суттєво зростає.

Найкращий вихід: звести інформаційний кошик до мінімуму – офіційних джерел інформації. Стежте за звітами ЗСУ, військово-цивільних адміністрацій, українським єдиним телеефіром. Не забувайте також про фактчекінгові організації, на кшталт StopFake, які в умовах війни продовжують активно працювати.

Мета противника – посіяти страх, паніку та зневіру. Коли ви бачите подібні матеріали, що поширюються лавиною, намагайтеся знайти першоджерело.

Не довіряйте матеріалам з формулюванням «сестра мого тестя чула від куми, що…» або «анонімні джерела в армії повідомляють…»

Уважно придивляйтеся до профілів у соцмережах, чи це часом не боти (чи активно вони ведуть сторінку, чи багато на них різноманітних, а не однотипних фотографій, коли створений профіль, чи є там авторські дописи, а чи тільки поширення?) Перевіряйте інформацію у кількох різних джерелах.

Пам’ятайте, що противник здатний використовувати не тільки змінені та відфотошоплені фотографії, але і фальшиві відео, так звані діпфейки. Тобто, цілком імовірно, може з’явитися сфабриковане звернення верховного головнокомандувача про капітуляцію. Не поспішайте на нього реагувати, почекайте коментарів і реакції в офіційних джерелах.

Також противник здатний зламати або продублювати профіль ваших друзів і писати від їхнього імені, надсилати вам СМС від імен знайомих. Тут також важливо перевірити інформацію з інших джерел.

Третій важливий фактор – якщо ви вмієте фільтрувати інформацію і дотримуєтеся двох попередніх принципів, популяризуйте їх у своїх колах спілкування. Багато людей, на жаль, доволі вразливі до інформаційних атак ворога. Поширюючи навички воєнної інформаційної гігієни, ви вибиваєте ворогові зброю з рук.

 

Слава Україні!

 

#будьстійким #beresilient #WeWillWin

 


*обкладинка Олексій Сай

Журналіст

Залиште коментар

one × two =