Школа критичного мислення від четвертого брата. Урок 5: Фейк, діп-фейк і сестра їхня маніпуляція

Привіт, Це Нестор нефейковий четвертий брат трьох персонажів казок і сьогодні будемо говорити про фейки, діп-фейки та маніпуляцію.

Що таке фейк?

Фейк – це свідоме викривлення інформації. Сучасні можливості дають змогу викривлювати реальність не тільки у текстах, але і в зображеннях і відео. У тексті можна перекрутити факти, у зображенні можна щось дофотошопити, а у відео вибрати якісь окремі фрагменти та подати їх, як щось зовсім інше, ніж це було насправді.

 

Навіщо створюють фейки?

Я уже повторював це кілька разів, але скажу ще раз – у інформаційну епоху найбільша цінність – наша увага. А фейки її привертають на ура. Можна виділити три основні сфери застосування цього підступного прийому.

 – Заробляння грошей. Фейки притягують перегляди. Вони можуть бути основним елементом клікбейту, про який ми говорили на минулому уроці. Тобто тут ідеться про приваблення максимальної уваги, щоб гарно нажитися на рекламі. Зливні бачки, згадані на минулому уроці, дуже люблять цей інструмент.

Політика. Фейки – це поширений інструмент у нечесній політичній боротьбі. Як очорнити свого конкурента? Найпростіше – запустити про нього фейк, мовляв, той убив свого брата або веде нечесний бізнес. Але у цій сфері буває також трошки вищий рівень, геополітичний, коли фейки – це частина широкої інформаційної війни (про це ми поговоримо на восьмому уроці).

Гумор. У морі фейків, що кружляють нашим інфопростором, є невеличка частка таких, які створили для приколу. Є певні ресурси, на кшталт uareview.com, які спеціально придумують фейкові новини (про що чесно попереджають у самому низу сторінки). Неуважні журналісти не помічають цього попередження та сприймають ці приколи за чисту монету. Не раз бувало так, що гумористичні фейки поширювали і серйозно обговорювали.

 

Як не попастися на фейк?

 

– Неавторитетний ресурс. Фейками, як правило, грішать неавторитетні та маловідомі ресурси, на кшталт зливних бачків. Імовірність натрапити на фейк там у рази вища, ніж у якісних ЗМІ.

Сенсаційність/Скандальність. Фейки завжди виглядають сенсаційно і скандально. Тому, побачивши щось таке, варто насторожитися та перевірити інформацію в інших джерелах.

Брак покликань. У низькопробних фейках нема ніяких покликань на джерела. Просто подається інформація як факт або покликаються на «власні джерела».

Фейкові покликання. У якісніших фейках фігурують фальшиві або неточні покликання. Наприклад, на вигаданих експертів, фальшивих свідків, закордонні джерела (у які ліньки зазирати і перекладати).

Брак конкретики. Часто у фейках фігурують доволі туманні формулювання, на кшталт «в одній зі шкіл», «в одному з районів». Це робиться для того, щоб було важче перевірити інформацію.

– Брак доказів. У фейках інформація подається без доказів, мовляв, і так усе зрозуміло.

 

Діпфейк

Діпфейк – це фейк маминої подруги. Якщо серйозно, то це нова технологія, що дозволяє створювати штучні відео. А що це означає? А те, що у діпфейках, відомі або не дуже люди можуть говорити те, чого вони, насправді, не говорили, і робити те, чого вони, насправді, не робили. Це доволі підступна штука, яка з кожним роком удосконалюється. Експерти радять звертати увагу на неприродні рухи обличчя, відблиск в окулярах, родимки, волосся, кліпання, колір і форму губ. Поки можна виявити певну штучність, але згодом варто буде пам’ятати, що навіть відеоінтерв’ю – це ненадійний доказ.

Deep Fake Infographic

Маніпуляція

Маніпуляція – молодша сестра фейка. Це не відверте перекручення інформації, а зміщення акцентів, але воно має також серйозний ефект на сприйняття. Ось основні маніпулятивні прийоми:

 – неповне, однобічне подання інформації: ви ніби отримуєте правдиву інформацію, але неповну, її частину, а це суттєво викривлює картинку;

– додавання власних домислів: ви отримуєте фрагмент інформації, але тенденційна інтерпретація спрямовує вас у потрібне для маніпулятора русло;

– інформаційний шум: правдива інформація губиться у валі непотрібної інформації, що відвертає увагу та викривлює сприйняття;

– оперативне подання: ви отримуєте неперевірену інформацію, про що можуть чесно попередити, але саме тому, що ця інформація була першою, ви будете схильні їй довіряти;

– довіра до більшості: подання інформації (правдивої або ні), якій вірить більшість, провокування стадного інстинкту;

– отруйний сендвіч: позитивна інформація супроводжується великою кількістю негативу, що підважує позитив;

– ефект присутності: інформація подається з місця події та це викликає велику довіру; так можна зробити акценти на потрібних моментах і проігнорувати небажані;

– відвертання уваги: увагу аудиторії відвертають до менш важливої, але скандальнішої події;

– перехід на особистості: замість того, щоб обговорювати сказане, обговорюють особу, яка це сказала.

 

Перелік маніпуляцій можна доповнювати довго. Нові методи постійно винаходять, тому важливо вміти стежити за руками і не давати збити себе з пантелику.

 

Фактчекерство

В умовах активного продукування фейків і маніпуляцій варто опанувати базові навички перевірки інформації: 

– шукайте першоджерела, якщо вони закордонні, а ви не знаєте мови, то скористайтеся хоча би ґуґлтранслейтом, щоб приблизно зрозуміти зміст;

– перевіряйте експертів, які фігурують у матеріалах, чи вони часом не самозванці;

– не піддавайтеся на скандальність та емоційність;

– перевіряйте інформацію в інших авторитетних ЗМІ.

 

Також на допомогу можуть прийти фактчекінгові організації. Це небайдужі активісти, які моніторять новини, викривають і спростовують фейки. Стежте за такими ресурсами: Стопфейк, VoxCheck, FactCheck, По той бік новин. Видання texty.org.ua створили додаток для виявлення фейків, що постійно удосконалюється: https://fgz.texty.org/.

 

У наш час фейки – це, на жаль, невід’ємна частина інформаційного суспільства. Важливо вміти їх викривати та правильно на них реагувати (тобто, ігнорувати).

Квіз до уроку 5: Фейк, діп-фейк і сестра їхня маніпуляція

Перед вами унікальне фото з п’ятнадцятьма блискавками. Який з факторів вас заставить повірити у справжність цієї фотографії?
Її поширило 150 000 користувачів соцмережі
Новину про це явище передрукували 15 ЗМІ
Подібне явище підтвердила Академія наук
Показали відео, з якого це фото – стоп-кадр

Правильно!

Неправильно!

Під час багатоденних вуличних сутичок журналіст стрімить жорстоку бійку та робить висновки про надмірну жорстокість усього протесту. У чому можна його запідозрити?
У створенні фейку
У створенні діп-фейку
У маніпулятивності
У брехні

Правильно!

Неправильно!

Який з цих заголовків не виглядає фейковим?
На Україну летить метеорит – bbccnn.com
Дональд Трамп проголосив себе королем
В одному з сіл з’явилася чупакабра
Розвідка повідомляє про підготовку вторгнення

Правильно!

Неправильно!

Яка з цих новин виглядає найбільш правдоподібною?
З покликанням на анонімні джерела
З покликанням на невідомих свідків
З покликанням на закордонне джерело
Без покликань

Правильно!

Неправильно!

Хто ніколи не купиться на фейк?
Авторитетні ЗМІ
Топ-блогери
Науковці
Трипільці

Правильно!

Неправильно!

Share the quiz to show your results !

Subscribe to see your results

Квіз: Фейк, діп-фейк і сестра їхня маніпуляція

Мій результат – %%score%% з %%total%% правильних відповідей

%%description%%

%%description%%

Loading...

 

Додаткові джерела:
  1. https://www.youtube.com/watch?v=bA_RuiF2RVI&t=133s
  2. https://www.radiosvoboda.org/a/29345082.html
  3. https://www.stopfake.org/uk/golovna/
  4. https://www.behindthenews.eu/
  5. https://voxukraine.org/

Ми говоримо про медіа гігієну, критичне мислення, логіку і розвіювання стереотипів. Тут ми жартуємо і хуліганимо, малюємо смішні картинки, знімаємо веселі відео і співпрацюємо з найкращими, на нашу думку, авторами. Ми говоримо про складні теми, але не шукаємо простих рішень, а тільки просту і цікаву форму.

Коментар

  • Олександра

    04.11.2023

    Дякую

  • Наталія

    08.11.2023

    Дякую

Залиште коментар

15 − 11 =