a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Школа критичного мислення від четвертого брата. Урок 1: Що таке інформаційний світ?

Привіт! Мене звуть Нестор і я четвертий брат. Вам може здатися дивним моє представлення, але все на світі має своє пояснення. У дитинстві ви, напевно, чули казки про трьох братів, де найстарший метикуватий, середущий – сміливий, а молодший дурненький, але під кінець історії завжди в дамках. У казках багатьох народів світу є цей сюжет із різними варіаціями, але мало хто знає, що ці троє мають ще одного брата – мене, Нестора. Я ніколи не вірив у казки, тому мене і не згадують. І я тут, щоб поділитися з вами своїми знаннями!

У курсі з десяти уроків я розповім вам про інформаційний світ, який дехто сприймає як казковий, а дехто використовує, щоб маніпулювати наївними і недалекоглядними. Ми пройдемося ключовими темами інформаційної гігієни та критичного мислення. У кінці кожного уроку буде коротенький квіз для закріплення матеріалу, а на завершення курсу на вас чекає підсумковий екзамен. Згодом ці уроки перекочують в окремий розділ нашого сайту і будуть доповнені коментарями відомих українських експертів. Обіцяю, буде цікаво. Гайда?

Урок 1: Що таке інформаційний світ? Хто в ньому живе?

 Почнемо з основи – що таке інформаційне суспільство? Насправді, це наш із вами постіндустріальний світ, в якому інформація посідає чільне місце, а за вашу увагу точиться запекла конкуренція. Ви можете сказати, що інформація з нами була завжди, і матимете рацію. 

Наші прапрапрапрапрадіди і прапрапрапрапрабаби також оперували інформацією – говорили про погоду, розповідали плітки своєї спільноти (хто з ким і як, у кого що вродило і так далі), можливо, говорили про князя та про релігію, але в них не було доступу до інтернету, вони не могли поринути в зетабайти інформації, як це можемо зробити ми з вами.

У нас з’явився новий всюдисущий вимір – глобальна датасфера, в яку входять персональні комп’ютери і смартфони, хмарні сервери, передавачі сигналів. За підрахунками аналітичної компанії IDC, станом на 2018 рік ми наплодили 33 зетабайти інформації.

Зетабайт – це 1024 ексабайти, а ексабайт – це 1024 петабайти; петабайт – це 1024 терабайти, а терабайт, як ви, напевне, знаєте, – це 1024 гігабайти.

Експерти прогнозують, що в 2025 році кількість інформації сягне вже 175 зетабайтів. 

Доглядачі інформаційного світу – це айтішники (від IT – Information Technology). Вони вдосконалюють і наповнюють інформаційний простір новими інструментами та продуктами (програми, аплікашки, застосунки, ігри, сервіси, фільтри, віруси та багато іншого).  А от інформацію створюємо всі ми, навіть не підозрюючи цього. Зробили мобільний дзвінок – створили інформацію (залишили сигнал про своє місце перебування, зафіксували з ким, коли і скільки ви говорили і залишили саму розмову (якщо вас підслуховують), я вже мовчу про соцмережі – де всі ми грішимо створенням різноманітної інформації – від дописів до фоточок і відосиків.

71% українців регулярно користуються інтернетом. Домашній інтернет має 65%. Навіть у селах уже понад половина людей користуються мережею (58%). Понад половина населення всього світу зареєструвалася в соціальних мережах. Найпопулярніші в Україні: Facebook (14 млн користувачів) та Instagram (11,5 млн користувачів). Facebook популярніший за Instagram в усіх регіонах, окрім Харківської області. Хоча вам до душі інші мережі, наскільки мені відомо).

Соцмережі нам часто замінюють інші канали отримання інформації. Як влучно зазначив аналітик Вибрановський: «Facebook – щоденна газета, Instagram – глянцевий журнал, Youtube – телеканал. TikTok – підліткові журнали. Telegram – курилка і плітки. Clubhouse завершив переродження. Це твоє ток-радіо…»

Кожен із нас залишає в датасфері цифровий слід. Окрім дописів у соцмережах, завантажених фото та відео, йдеться про пошукову історію, вподобані сторінки та навіть час, який ви проводите на тому чи іншому інтернет-ресурсі. Оці величезні масиви інформації, ці мільйони цифрових слідів не лежать просто так. Це big data, тобто великі дані, які аналізують і обробляють комп’ютерні алгоритми.

За допомогою цієї технології ви, наприклад, отримуєте саме ту, а не іншу рекламу. З’являється можливість краще відстежувати та впливати на настрої суспільства.

В інформаційному суспільстві є свої категорії. Люди поділяються на творців і споживачів інформації, але ці ролі абсолютно ситуативні, бо не буває творців інформації, які перед тим не були споживачами, і навпаки.

У кожного з нас є своя інформаційна домівка – соцмережі, електронна пошта, пошукова історія. За цією домівкою, як і за квартирою, треба вміти доглядати та оберігати її (про це розповім у наступних уроках).   

Як і в кожному суспільстві, в інформаційному є своя ієрархія, і визначається вона кількістю авдиторії. За одними (інфлюенсерами, лідерами громадської думки) стежать мільйони, за іншими – одиниці, проте всі вони важливі та відіграють свою роль у глобальній датасфері.

Завдяки новим технологіям у інформаційному просторі присутні не тільки люди, але і певні прояви штучного інтелекту – автоматизовані боти, які іноді явно, а іноді приховано вдають із себе живих людей.

Спочатку в інтернеті можна було тільки переглядати інформацію (так званий Web 1.0), потім з’явилася можливість коментувати і спілкуватися в соцмережах (Web 2.0), потім до цього додався штучний інтелект і вигадливі алгоритми (Web 3.0, ми зараз тут), а в майбутньому пророкують інтеграцію інтернету з усіма побутовими приладами (так званий інтернет речей).

Сьогодні інформація поширюється з величезною швидкістю. Не встигнете ви опублікувати допис у Горішніх Плавнях, як його вже зможуть прочитати на фермі в Техасі.

Інформаційне суспільство, на жаль, не зводиться тільки до позитиву. Тут обдурюють, маніпулюють і навіть ведуть справжні війни (про це в наступних уроках). Саме тому не варто сприймати інформаційний світ пасивно, не треба пливти за течією, тут є багато можливостей для того, щоб облаштуватися безпечно та жити так, щоб могти сказати – і я там був, інформацію погану пив, по екрану текло, а в мозок не попало.

У наступному уроці поговоримо про соціальні мережі, і як у них не заплутатися. Стежте за оновленнями!


Квіз до Уроку 1: Що таке інформаційний світ?

Що таке біґ дата?
Файл дуже великого розміру.
Меню в цифровому фастфуді.
Способи аналізу великих масивів інформації.
Кругла дата в календарі.

Правильно!

Неправильно!

Яка з цих операцій не залишає цифровий слід?
Відправити анонімний мейл.
Зробити дзвінок зі щойно купленого стартового пакету.
Відключення роутера.
Написання цифрового шифру на друкарській машинці.

Правильно!

Неправильно!

Скільки гігабайтів в одному терабайті?
1024.
1000.
100.
10 000.

Правильно!

Неправильно!

Яка з цих рис не характерна для інформаційного суспільства?
Величезні об’єми інформації.
Тотальна обізнаність з усіма тонкощами інформаційних технологій.
Наявність лідерів громадської думки.
Утвердження соціальних мереж як форми активного спілкування.

Правильно!

Неправильно!

Яка епоха передувала інформаційній?
Аграрна.
Індустріальна.
Феодальна.
Неписемна.

Правильно!

Неправильно!

Share the quiz to show your results !

Subscribe to see your results

Квіз: Що таке інформаційний світ?

Мій результат – %%score%% з %%total%% правильних відповідей

%%description%%

%%description%%

Loading...


Додаткові джерела
  1. resource.history.org.ua
  2. uk.wikipedia.org
  3. youtube.com
  4. ted.com/talks/jp_rangaswami_information_is_food
  5. ted.com/talks/abha_dawesar_life_in_the_digital_now

Ми говоримо про медіа гігієну, критичне мислення, логіку і розвіювання стереотипів. Тут ми жартуємо і хуліганимо, малюємо смішні картинки, знімаємо веселі відео і співпрацюємо з найкращими, на нашу думку, авторами. Ми говоримо про складні теми, але не шукаємо простих рішень, а тільки просту і цікаву форму.

Залиште коментар