a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Школа критичного мислення від четвертого брата. Урок 1: Що таке інформаційний світ?

Привіт! Мене звуть Нестор і я четвертий брат. Вам може здатися дивним моє представлення, але все на світі має своє пояснення. У дитинстві ви, напевно, чули казки про трьох братів, де найстарший метикуватий, середущий – сміливий, а молодший дурненький, але під кінець історії завжди в дамках. У казках багатьох народів світу є цей сюжет із різними варіаціями, але мало хто знає, що ці троє мають ще одного брата – мене, Нестора. Я ніколи не вірив у казки, тому мене і не згадують. І я тут, щоб поділитися з вами своїми знаннями!

У курсі з десяти уроків я розповім вам про інформаційний світ, який дехто сприймає як казковий, а дехто використовує, щоб маніпулювати наївними і недалекоглядними. Ми пройдемося ключовими темами інформаційної гігієни та критичного мислення. У кінці кожного уроку буде коротенький квіз для закріплення матеріалу, а на завершення курсу на вас чекає підсумковий екзамен. Згодом ці уроки перекочують в окремий розділ нашого сайту і будуть доповнені коментарями відомих українських експертів. Обіцяю, буде цікаво. Гайда?

Урок 1: Що таке інформаційний світ? Хто в ньому живе?

 Почнемо з основи – що таке інформаційне суспільство? Насправді, це наш із вами постіндустріальний світ, в якому інформація посідає чільне місце, а за вашу увагу точиться запекла конкуренція. Ви можете сказати, що інформація з нами була завжди, і матимете рацію. 

Наші прапрапрапрапрадіди і прапрапрапрапрабаби також оперували інформацією – говорили про погоду, розповідали плітки своєї спільноти (хто з ким і як, у кого що вродило і так далі), можливо, говорили про князя та про релігію, але в них не було доступу до інтернету, вони не могли поринути в зетабайти інформації, як це можемо зробити ми з вами.

У нас з’явився новий всюдисущий вимір – глобальна датасфера, в яку входять персональні комп’ютери і смартфони, хмарні сервери, передавачі сигналів. За підрахунками аналітичної компанії IDC, станом на 2018 рік ми наплодили 33 зетабайти інформації.

Зетабайт – це 1024 ексабайти, а ексабайт – це 1024 петабайти; петабайт – це 1024 терабайти, а терабайт, як ви, напевне, знаєте, – це 1024 гігабайти.

Експерти прогнозують, що в 2025 році кількість інформації сягне вже 175 зетабайтів. 

Доглядачі інформаційного світу – це айтішники (від IT – Information Technology). Вони вдосконалюють і наповнюють інформаційний простір новими інструментами та продуктами (програми, аплікашки, застосунки, ігри, сервіси, фільтри, віруси та багато іншого).  А от інформацію створюємо всі ми, навіть не підозрюючи цього. Зробили мобільний дзвінок – створили інформацію (залишили сигнал про своє місце перебування, зафіксували з ким, коли і скільки ви говорили і залишили саму розмову (якщо вас підслуховують), я вже мовчу про соцмережі – де всі ми грішимо створенням різноманітної інформації – від дописів до фоточок і відосиків.

71% українців регулярно користуються інтернетом. Домашній інтернет має 65%. Навіть у селах уже понад половина людей користуються мережею (58%). Понад половина населення всього світу зареєструвалася в соціальних мережах. Найпопулярніші в Україні: Facebook (14 млн користувачів) та Instagram (11,5 млн користувачів). Facebook популярніший за Instagram в усіх регіонах, окрім Харківської області. Хоча вам до душі інші мережі, наскільки мені відомо).

Соцмережі нам часто замінюють інші канали отримання інформації. Як влучно зазначив аналітик Вибрановський: «Facebook – щоденна газета, Instagram – глянцевий журнал, Youtube – телеканал. TikTok – підліткові журнали. Telegram – курилка і плітки. Clubhouse завершив переродження. Це твоє ток-радіо…»

Кожен із нас залишає в датасфері цифровий слід. Окрім дописів у соцмережах, завантажених фото та відео, йдеться про пошукову історію, вподобані сторінки та навіть час, який ви проводите на тому чи іншому інтернет-ресурсі. Оці величезні масиви інформації, ці мільйони цифрових слідів не лежать просто так. Це big data, тобто великі дані, які аналізують і обробляють комп’ютерні алгоритми.

За допомогою цієї технології ви, наприклад, отримуєте саме ту, а не іншу рекламу. З’являється можливість краще відстежувати та впливати на настрої суспільства.

В інформаційному суспільстві є свої категорії. Люди поділяються на творців і споживачів інформації, але ці ролі абсолютно ситуативні, бо не буває творців інформації, які перед тим не були споживачами, і навпаки.

У кожного з нас є своя інформаційна домівка – соцмережі, електронна пошта, пошукова історія. За цією домівкою, як і за квартирою, треба вміти доглядати та оберігати її (про це розповім у наступних уроках).   

Як і в кожному суспільстві, в інформаційному є своя ієрархія, і визначається вона кількістю авдиторії. За одними (інфлюенсерами, лідерами громадської думки) стежать мільйони, за іншими – одиниці, проте всі вони важливі та відіграють свою роль у глобальній датасфері.

Завдяки новим технологіям у інформаційному просторі присутні не тільки люди, але і певні прояви штучного інтелекту – автоматизовані боти, які іноді явно, а іноді приховано вдають із себе живих людей.

Спочатку в інтернеті можна було тільки переглядати інформацію (так званий Web 1.0), потім з’явилася можливість коментувати і спілкуватися в соцмережах (Web 2.0), потім до цього додався штучний інтелект і вигадливі алгоритми (Web 3.0, ми зараз тут), а в майбутньому пророкують інтеграцію інтернету з усіма побутовими приладами (так званий інтернет речей).

Сьогодні інформація поширюється з величезною швидкістю. Не встигнете ви опублікувати допис у Горішніх Плавнях, як його вже зможуть прочитати на фермі в Техасі.

Інформаційне суспільство, на жаль, не зводиться тільки до позитиву. Тут обдурюють, маніпулюють і навіть ведуть справжні війни (про це в наступних уроках). Саме тому не варто сприймати інформаційний світ пасивно, не треба пливти за течією, тут є багато можливостей для того, щоб облаштуватися безпечно та жити так, щоб могти сказати – і я там був, інформацію погану пив, по екрану текло, а в мозок не попало.

У наступному уроці поговоримо про соціальні мережі, і як у них не заплутатися. Стежте за оновленнями!


Квіз до Уроку 1: Що таке інформаційний світ?

Що таке біґ дата?
Файл дуже великого розміру.
Меню в цифровому фастфуді.
Способи аналізу великих масивів інформації.
Кругла дата в календарі.

Правильно!

Неправильно!

Яка з цих операцій не залишає цифровий слід?
Відправити анонімний мейл.
Зробити дзвінок зі щойно купленого стартового пакету.
Відключення роутера.
Написання цифрового шифру на друкарській машинці.

Правильно!

Неправильно!

Яка з цих рис не характерна для інформаційного суспільства?
Величезні об’єми інформації.
Тотальна обізнаність з усіма тонкощами інформаційних технологій.
Наявність лідерів громадської думки.
Утвердження соціальних мереж як форми активного спілкування.

Правильно!

Неправильно!

Яка епоха передувала інформаційній?
Аграрна.
Індустріальна.
Феодальна.
Неписемна.

Правильно!

Неправильно!

Скільки гігабайтів в одному терабайті?
1024.
1000.
100.
10 000.

Правильно!

Неправильно!

Share the quiz to show your results !

Subscribe to see your results

Квіз: Що таке інформаційний світ?

Мій результат – %%score%% з %%total%% правильних відповідей

%%description%%

%%description%%

Loading...


Додаткові джерела
  1. resource.history.org.ua
  2. uk.wikipedia.org
  3. youtube.com
  4. ted.com/talks/jp_rangaswami_information_is_food
  5. ted.com/talks/abha_dawesar_life_in_the_digital_now

Ми говоримо про медіа гігієну, критичне мислення, логіку і розвіювання стереотипів. Тут ми жартуємо і хуліганимо, малюємо смішні картинки, знімаємо веселі відео і співпрацюємо з найкращими, на нашу думку, авторами. Ми говоримо про складні теми, але не шукаємо простих рішень, а тільки просту і цікаву форму.

Коментар

  • Avatar

    Снежана

    18.02.2022

  • Avatar

    Жук Іван

    05.04.2022

    😀

Залиште коментар

three × five =