a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Помаранчева революція в цифрах

Російська й білоруська пропаганди люблять лякати своїх громадян українськими революціями. У свідомості сусідів створюють образ безладу, який призводить до руїни. Наприклад, економічну кризу, спричинену розкраданням Януковича і війною Росії проти України, списують на Революцію Гідності. Помаранчеву ж революцію вдалося спаплюжити і в очах багатьох українців. Роки інформаційних атак Кремля, діяльність п’ятої колони та корисних ідіотів перетворили її мало не на взірець невдачі та розчарування. Ми вирішили порівняти кілька, на нашу думку, важливих показників, аби розібратися, чого, як кажуть росіяни, “настрибали” українці на помаранчевому Майдані.

Отже, мінімальна зарплата зросла із дореволюційних 205 грн у 2004 – до 605 грн у 2009-му. Середня – із 499,66 до 1 665, відповідно. Із 2005 до докризового 2008-го на 7 млрд доларів зріс експорт до ЄС – із понад 11 до понад 18 млрд доларів. У 2006 і 2007 роках ВВП зростав по 7,4 і 7,6%. У 2008-му ВВП на душу населення сягнув максимуму з 1991 року – 3322 дол. (відтак найближче до цієї цифри ми були аж у 2019 році, коли показник становив 3225 дол.). У “помаранчевій” Україні, яку, за твердженням Кремля, захопив кровожерливий Захід, українців стало підозріло менше вмирати і більше народжуватися. Якщо в 2004-му померли 761,3,тисячі, то у 2009 – 706,7; у 2005-му народилися – 427,3 тисячі, то в 2009-му – 512,5 тисяч.

Окрім цього, Помаранчева Революція дала поштовх до культурного розвитку, було створено важливі державні інституції – Український інститут національної пам’яті, Національний музей Голодомору-геноциду, Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”; відбудовано Батурин, на державному рівні почали вшановувати жертв Биківні та багато іншого. У рейтингу свободи слова “Репортерів без кордонів” із 138 місця в 2004 Україна піднялася на 89-те у 2009-му. І цією свободою слова вправно користувалися її вороги.

Зростання економіки зупинила світова економічна криза 2008 року. Курс долара, який у 2004-му становив 5.31 (так, були такі часи), у 2009-му піднявся до славнозвісного “долара по вісім”, а точніше – 7.79. Це сильно вдарило по кишенях українців, але все ж не зробило країну біднішою, ніж вона була до революції. ВВП на душу населення в тяжкий 2009 рік все одно був на 185 доларів вищий, ніж у дореволюційний 2004-й (2844 дол. у 2009 році та 2659 дол. у 2004-му). Істерії додавала російська пропаганда і агентура на чолі з Януковичем, а також постійні газові війни і підвищення цін на російські вуглеводні. До Помаранчевої Революції Кремль багато років продавав Україні газ по 50 дол. за тис. куб.м. До 2009 року ціна підскочила до 360 дол. 

Проте це мало і зворотний бік – в Україні почали скорочувати споживання газу. Вдумайтеся, у 2004 році вкрай неефективна економіка та ЖКГ України спожили немислимі зараз 75.8 млрд куб. м. газу (для порівняння, у 2020 – 31 млрд куб. м.). У 2009 нам знадобилося вже 51.9 млрд куб.м. Це кризовий рік, коли споживання зменшилося і через спад економіки, тому справедливіше порівняти з 2008 роком – 66.3 млрд куб. м. – тобто країна за чотири роки скоротила споживання газу на 9,5 млрд куб. м., із яких лише 3,1 млрд на виробничо-технологічних витратах газовидобувних і газотранспортних підприємств.

Як бачимо за багатьма показниками, часи після Помаранчевої революції були одними з найкращих за роки незалежності. Та найважливіше, що дав Україні той Майдан, і що неможливо виміряти у відсотках – це чесні вибори і усвідомлення громадянами своєї влади в країні, як це записано в Конституції.


Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар