a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Йогансену 125

125 років тому у Харкові народився Михайло/Майк Йогансен, одна з ключових фігур української літератури ХХ ст. Він вирізняється не тільки екзотичним для України прізвищем, успадкованим із батьківської німецької лінії, але і неймовірною шириною зацікавлень, ерудицією та небувалою активністю. Поет, поліглот, сценарист, лінгвіст, автор граматик, поетик, словників і численних перекладів. А ще любитель полювання, мандрівок, рибалки, тенісу, шахів, більярду, фотографії, велоспорту.

Йогансен вирував у центрі літературного життя двадцятих років ХХ століття. Видавав ключові журнали, дружив і співпрацював із Хвильовим, Довженком, Сосюрою, Курбасом та багатьма іншими. І, як і інші ключові персоналії того покоління, був приречений на передчасну смерть у 1937 році від сталінської репресивної машини. Його розстріляли у тюрмі НКВС у Києві за день до дня народження 27 жовтня. Ще в 1920 році Йогансен ніби напророчив собі у вірші «Я знаю: загину»:

У дахiв iржавiм колоссю

Никає мiсяць кривавий,

Удосвiта серп укосить

Молоду зiв’ялу отаву.

Яке ще сонце глибоке,

Як виють собаки на мiсто

Гей кликом тисяч i тисяч!

Я знаю: загину високий,

В повiтрi чистiм i синiм.

Мене над мiстом повiсять:

Зорi досвiтнiй в око,

В холодне око дивитись.

 


 

Журналіст

Залиште коментар

7 + one =