a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Соціалістичний капіталізм

Як би виглядав твій день, якби не треба було ходити на роботу з метою отримання доходу? Який дохід був би тобі потрібен, щоб покинути роботу, яку не любиш, і зайнятися тим, що подобається? 

Чи, можливо, ти належиш до тих поодиноких щасливців, яким вдається займатися тим, що подобається, і гідно себе утримувати на ці гроші? Або ж до тих лінивців, які вміють тішитися малим, але нізащо не гаруватимуть на остогидлій роботі? Чи може ти талановитий підприємець і давно організував своє життя так, що дозвілля у ньому більше, ніж рутини, бо автоматизований бізнес працює сам на себе? 

Безумовний базовий дохід – концепція, яка активно обговорюється і пілотується у різних країнах в останнє десятиліття, але, наприклад, на Алясці запроваджений ще із 1982 року у формі так званого PFD (Фонду Безперервних Дивідендів). Наслідками такої соціальної щедрості стало значне зростання робочих місць, зумовлене зростанням купівельної спроможності та, очевидно, загальне зниження рівня бідності. При цьому лише 1% працездатного населення став працювати менше, бо отримує виплати дивідендів від держави.

У 1968 році президент США Річард Ніксон провів експеримент із безумовного доходу, в рамках якого 8500 учасників отримували 1600$ на родину з 4 людей. За результатами, кількість робочих годин учасників проекту майже не змінилася, а ось види діяльності деяких з учасників – так. Також зросла кількість людей, які закінчили середню школу, а в Сіетлі – збільшилася кількість розлучень, і цей факт теж приписали експерименту. Енді Уорхол «Долари» (фрагмент)
У 1968 році президент США Річард Ніксон провів експеримент із безумовного доходу, в рамках якого 8500 учасників отримували 1600$ на родину з 4 людей. За результатами, кількість робочих годин учасників проекту майже не змінилася, а ось види діяльності деяких з учасників – так. Також зросла кількість людей, які закінчили середню школу, а в Сіетлі – збільшилася кількість розлучень, і цей факт теж приписали експерименту. Енді Уорхол «Долари» (фрагмент)

Принципова різниця між соціальними виплатами за безробіттям та безумовним доходом полягає у тому, що, аби отримати безумовний дохід, не треба проходити пекло бюрократії і доводити, що тобі ця виплата потрібна для виживання. 

Відповідно менший ризик ситуації, яка часто складається в багатих країнах, коли, отримавши одного разу соціальну допомогу, громадяни не поспішають із пошуком роботи, оскільки вона може виявитися гірше оплачуваною, а у випадку її втрати доведеться проходити тяганину з документами повторно.

Прихильники безумовного доходу стверджують, що така модель і стратегія сприяють креативності та розвитку підприємництва. 

Як приклад вони часто використовують історію Гарпер Лі – письменниці, якій доводилося виборювати матеріальне існування. У 1956 році вона отримала від друзів родини конверт зі своєю річною платнею з умовою, що впродовж цього часу писатиме, що захоче. Результатом такої стипендії, яка звільнила авторку від буденної робочої рутини став роман «Убити пересмішника», який отримав Пуліцерівську премію 1961 року, і загальний наклад  якого склав 30 мільйонів примірників. 

Топ-підприємці, які підтримують концепцію безумовного базового доходу. Річард Бренсон (Virgin Group), Стюарт Баттерфілд (Slack), П’єр Омідьяр (eBay), Ендрю Ин (Coursera), Сем Альтман (Y Combinator), Ілон Маск (Tesla), Тім О’Рейлі (O’Reilly Media), Кріз Х’юз (Facebook). Фото: REUTERS, CNBC, Dawn Endico, Getty Images, Asa Mathat, Brian Solis
Топ-підприємці, які підтримують концепцію безумовного базового доходу. Річард Бренсон (Virgin Group), Стюарт Баттерфілд (Slack), П’єр Омідьяр (eBay), Ендрю Ин (Coursera), Сем Альтман (Y Combinator), Ілон Маск (Tesla), Тім О’Рейлі (O’Reilly Media), Кріз Х’юз (Facebook). Фото: REUTERS, CNBC, Dawn Endico, Getty Images, Asa Mathat, Brian Solis

Проте, якщо розглядати безумовний дохід, як потенційний старт для бізнесу, то з цим усе менш однозначно. 

Оскільки, якщо впроваджувати безумовний дохід на загальнодержавному рівні, а не як тестовий проект, то таке свято нечуваної щедрості неодмінно відіб’ється на оподаткуванні і зробить бізнес менш прибутковим, а відтак менш цікавим на початкових етапах, коли треба багато інвестувати. 

Втім, в умовах дедалі сильнішої роботизації праці і пов’язаного з цим зростання безробіття, є проекти реформ податкової системи, яка передбачає інший формат стягування податків фактично з роботів і перескерування цих коштів у виплати безумовного доходу. 

Розмір цих потенційних виплат теж поле для дискусій – яка сума є прийнятною для того, щоб і не надто розбестити, і дати свободу дій та простір для експериментів громадянам? 

Звісно, все залежить від країни. Якщо у Швейцарії мова йде про 2500 євро на місяць, то у Кенії достатньою вважається 1000 доларів на рік. 

У 2011 році в Індії Асоціація жінок-підприємиць і UNICEF провели експеримент з виплати в селах 200 рупій дорослому і 100 рупій дитині. Навіть ці скромні, за нашими міркам, гроші позитивно вплинули на рівень економічної активності і покращили відвідування шкіл.
У 2011 році в Індії Асоціація жінок-підприємиць і UNICEF провели експеримент з виплати в селах 200 рупій дорослому і 100 рупій дитині. Навіть ці скромні, за нашими міркам, гроші позитивно вплинули на рівень економічної активності і покращили відвідування шкіл.

Що цікаво, експерименти і пілотні проекти відбувалися не лише в таких очікуваних країнах, як Фінляндія, Швейцарія чи Нідерланди. Систему випробували у маленькому селі в Намібії з високим рівнем злочинності і бідності, і це допомогло їх суттєво знизити, а заразом і такі негативні явища, як недоїдання серед дітей.

2000 безробітних у Фінляндії стали учасниками дворічного соціального експерименту і отримують 560 євро на місяць. Інститут соціального страхування Kela очолив експеримент і не буде контактувати з учасниками до 2019 року. Інститут вимірює багато факторів, серед яких зменшення чи збільшення вживання учасниками антидепресантів. Є інформація, що ця програма не буде продовжуватися, а може, навіть закінчиться в 2018 році.
2000 безробітних у Фінляндії стали учасниками дворічного соціального експерименту і отримують 560 євро на місяць. Інститут соціального страхування Kela очолив експеримент і не буде контактувати з учасниками до 2019 року. Інститут вимірює багато факторів, серед яких зменшення чи збільшення вживання учасниками антидепресантів. Є інформація, що ця програма не буде продовжуватися, а може, навіть закінчиться в 2018 році.

У 2016 Кенії було виділено 30 мільйонів доларів, які впродовж 10 – 15 років розподілятимуться між 6000 осіб в рамках цього експерименту. Звісно, спершу просто здається, що везунчики виграли лотерею, але оцінити вплив таких ґрунтовних соціальних змін можна лише у довготерміновій перспективі.

У 2016 році у Швейцарії провели перший у світі референдум про запровадження безумовного базового доходу. 78% учасників проголосували проти. Згідно з ініціативою, дорослі швейцарці мали отримувати близько 2500 євро, а діти – близько 600 євро. При цьому допомога з безробіття, соціальна допомога та пенсія мали бути скасовані. Також економісти передбачали підвищення оподаткування. Фото: REUTERS
У 2016 році у Швейцарії провели перший у світі референдум про запровадження безумовного базового доходу. 78% учасників проголосували проти. Згідно з ініціативою, дорослі швейцарці мали отримувати близько 2500 євро, а діти – близько 600 євро. При цьому допомога з безробіття, соціальна допомога та пенсія мали бути скасовані. Також економісти передбачали підвищення оподаткування. Фото: REUTERS

Доброю чи поганою є концепція безумовного доходу, покаже час. Можливо вона виявиться єдиним дієвим варіантом виживання в умовах стрімкої автоматизації у всіх галузях, яка зачепить усіх працівників, від хлібороба до страхового інспектора, від листоноші і водія до будівельника і кухара у фаст-фуді.

Зараз рівень роботизації складає від 0.5 до 5.5 роботів на 100 працівників, і його постійне зростання зумовить втрати робочих місць від 40 до 88%, як в розвинених країнах, так і в «третьому світі». 

З одного боку, це може здатися загрозливим сценарієм, де світ сповниться лінивими і байдужими людьми, які живуть на мінімалку і обслуговуються роботами. 

Але якщо глянути на це під іншим кутом, то хіба не лінь і є одним із рушіїв прогресу? 

Хіба не пошук вільного часу для творчого і якісного проведення змусив людей винайти пилососи і посудомийки. 

Хіба не жага пригод сконструювала автомобілі, літаки і швидкісні потяги, а тепер робить їх дедалі автоматизованішими і водночас безпечнішими? 

Письменниця, поетка, перекладачка.

Залиште коментар