a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Як війна впливає на мову

Мова як інструмент повсякденного спілкування дуже залежить від цього самого повсякдення. Як ми живемо, те ми й обговорюємо. Тож нічого дивного в тому, що широкомасштабна війна сильно вплинула на нашу мову. Однак вплив цей доволі специфічний і цікавий.

Перший закон мовних змін під впливом резонансних подій – це перехід вузькоспеціалізованої лексики в загальновживану. 

Щось подібне сталося під час епідемії ковіду. Слова коронавірус, ПЛР, ШВЛ, пульсоксиметр, бустер стали загальновідомими та загальновживаними, хоча до того ними послуговувалися тільки медики.

Так само після пів року широкомасштабної війни всі розуміють, що таке ППО, САУ, РПГ, ПТУР, бліндаж, шрапнель, турнікет, тепловізор. Нам, на жаль, довелося вивчити, яка різниця між мінометом і РСЗВ, між балістичними і крилатими ракетами.  

Але, окрім звичайних термінів, у широкий вжиток почали просочуватися також армійські жаргонізми: двохсотий (убитий), трьохсотий (поранений), беха (БМП), грач (літак СУ 25), теплак (тепловізор), покемон (ПКМ), кабачки (міни, заряди до РПГ)  тощо.  

Деякі назви закордонних видів озброєння пройшли в Україні адаптацію. Наприклад, американські HIMARS називають «химерами».

Не тільки армійці, але і цивільні використовують у розмовах і листуванні поняття плюс/+, що перейшло зі спілкування через рації й означає «прийнято», «зрозуміло».

Дехто знає і використовує цифрові коди 4.5.0. (усе гаразд) і артилерійське 300 30 3 (вогонь/починай).

У сфері власних назв в Україні також доволі яскраво відобразилася війна. На честь ефективної зброї та місць бойової слави називають харчові та медіапродукти. У нас є радіо «Байрактар», шоу «Байрактар-ньюз», квас «Чорнобаївський», горілка «Джавелін» і так далі.

Ще одна прикметна риса – це збагачення синонімічного ряду у негативних окресленнях наших ворогів. До звичних форм «москалі» і «кацапи» додалися «рашисти», «орки», «русня» та інші.

А що відбувається за поребриком?

У нашого ворога дзеркально протилежна ситуація. Росія намагається робити вигляд, що ніякої війни нема, там називають її «спеціальною воєнною операцією». І за допомогою повного контролю над медіа, тотальній цензурі та відсутності реальної опозиції їм це вдається.

Будь-які військові поразки росіяни намагаються замаскувати мовними евфемізмами. Замість «знищено військовий об’єкт» – «сталося займання», «мав місце ефект лінзи», «порушували правила безпеки», «курили у невідповідному місці». Замість «відступ внаслідок поразки» – «проявили жест доброї волі».  Замість «стався вибух» – «произошел хлопок».

Українцям притаманне природне почуття гумору в екстремальних умовах. Це змалював ще Ілля Рєпін у відомій картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Тому не дивно, що російська евфемістична мова-маскування стала об’єктом багатьох жартів.

Так російський хлопок перетворився на бавовну. В основі створення цього образу типова помилка машинного перекладу, коли замість коректного еквівалента з’являється переклад омоніма.

Термін бавовна на позначення «загадкових» вибухів на території, контрольованій Росією, став дуже популярним і проникає навіть в офіційну комунікацію української влади.

Деякі війни залишають у мові свої терміни, якими послуговуються задовго після їхнього закінчення. Так після радянсько-фінської війни з’явився термін коктейль Молотова, а після радянської війни в Афганістані залишилися терміни двохсотий і трьохсотий (вага тіла у цинковій труні, яку доправляли літаками, дорівнювала 200 кілограмів, а бланк оформлення пораненого у радянській армії називався бланком 300).

Буде смішно, якщо внаслідок цієї війни широкого вжитку набуде термін «бавовна», тобто знищення військового об’єкта, яке ворог списує на будь-які фактори, окрім атаки супротивника.

  

Журналіст

Коментар

Залиште коментар

3 × 1 =