a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Як росія повторює долю Третього райху

Одним із найбільших пропагандистських стовпів московитів є міф про Другу світову, зокрема, і про напад німців на СРСР 22 червня 1941 року. За іронією історії нинішню російсько-українську війну часто порівнюють із Другою світовою, а росіян із німцями того часу. Воно й не дивно, адже дії та ідеологія в них дуже схожі. У цю сакральну для росіян дату розгляньмо п’ять скрєп, що міцно єднають РФ і Третій Райх.

Ровно в чєтирє часа

Як і нацисти, рашисти атакували Україну на світанку і теж бомбардували мирні міста включно з Києвом, як співається у радянській пісні про “Кієв бамбілі, нам абьявілі”. Та на першому етапі агресії німці були, принаймні, чеснішими у своїх намірах. Одним із фейків радянської і російської пропаганди є фейк про те, що Німеччина напала на СРСР без оголошення війни. Але, насправді, у ніч нападу посол Райху в Москві передав Молотову ноту про початок війни. Тим часом у Берліні Ріббентроп поінформував про це радянського посла. А ось росіяни вчинили саме так безчесно, як приписували німцям, оголосивши так звану спеціальну операцію. 

 

Провал бліц-кригу

Як і Гітлер, Путін розраховував на бліц-кріг і так само прорахувався. Диктатори часто прораховуються, адже на якомусь етапі постійного улещування блюдолизами з оточення відриваються від реальності. Росіяни готувалися захопити Україну за кілька днів, але наштовхнулися на відчайдушний опір українців і на Півночі повторили крах Вермахту на східному фронті, отримавши проблеми з логістикою, брак пального, боєприпасів і навіть своєї простроченої їжі. Історії про відібрану худобу, консервацію та навіть собак нагадали усім німецьке “млєко, яйка”, про яке розказували свідки Другої світової.

 

Масові вбивства та депортації

Росіяни повторили в Україні воєнні злочини нацистів, світ жахнула правда про наперед складені розстрільні списки, масові поховання та пересувні крематорії. Геноцид наче зійшов зі сторінок підручників історії. У справі примусового вивезення людей московити перевершили нацистів. За неповні чотири місяці вторгнення росіяни депортували 1 млн 200 тис. українців. Це половина від того, скільки німці подужали вивезти з України за чотири роки окупації, а якщо відштовхуватися від даних новішого дослідження 2001 року, – значно більше половини. І цей злочин проти людяності триває. Німці мали організацію “Лебенсборн” (з нім. – “джерело життя”), яка займалася вихованням нацистів із викрадених на окупованих територіях дітей. Росіяни теж не відстають і вже вивезли на схід 240 тисяч маленьких українців, яких будуть вчити ненавидіти Україну і бути готовими померти за кремлівського фюрера у спеціально створених спецтаборах.

 

Убивчий символізм

Німецька верхівка вдарялася в окультизм. Московити включно з їхніми керівниками теж страшенно забобонні. І ті, й інші пішли війною на сусідів із окультною символікою, свастику змінила літера Z, яка була зображена на крематорії нацистського концтабору ”Заксенгаузен”. Смію висловити обережний оптимізм щодо любові Путіна до символів. Його ідеологічного попередника Гітлера значною мірою погубила битва за символічне місто Сталінград. Посилання російських Альош на забій, аби вдовольнити хотілку Путіна про повний контроль над Донеччиною та Луганщиною, ми зараз спостерігаємо під Сєвєродонецьком. 

 

Недооцінка противника і міжнародної реакції

Гітлер вважав усіх слов’ян “унтерменш” – недолюдьми, а тому був переконаний, що легко переможе їх армією “арійців”. Так само він був упевнений, що Франція та Британія не виконають своїх зобов’язань перед Польщею і не вступлять з ним у війну. Своєю чергою, Путін думав, що його убивць зустрічатимуть в Україні з хлібом-сіллю, а Захід знову висловить глибоке занепокоєння та не наважиться на серйозні санкції і постачання важкої зброї. Обоє двічі промахнулися, тож будемо сподіватися, що і закінчать вони однаково. У Путіна, до речі, для цього теж є гарний бункер.

 


*ілюстрація Андрія Єрмоленко

Український кризовий медіа-центр

Залиште коментар

14 − 6 =