a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Школа критичного мислення від четвертого брата. Урок 4: Із живого джерела, або кому вірити

Привіт, це знову Нестор, четвертий неказковий брат із четвертим уроком школи критичного мислення. У попередньому уроці ми говорили про те, як опанувати інструменти пошуку в зетабайтних потоках, а сьогодні навчимося, як із цього всього вибирати достовірну та експертну інформацію.

Що таке експертність?

Щоб стати експертом, недостатньо себе ним назвати. Справжнього експерта/експертку можна розпізнати за такими ознаками:

– оперування перевіреними фактами, покликання на достовірні джерела;

– брак емоцій;

– тривалий досвід роботи в галузі;

– визнання експертним середовищем (краще міжнародними);

– незаангажованість.

Перші дві риси можна проаналізувати, коли ви побачите висловлювання експерта. Інші три перевіряються ґуґлом. Пошуковик відразу покаже – хто нейм (освіта, досвід роботи, публікації, виступи), а хто ноунейм. Також можна придивитися, чи експерт/ка часом не працює на зарплаті на якусь зі сторін, бо навіть кваліфіковані кадри іноді можуть спокуситися на гроші. Основна ознака – експерт висвітлює певні питання однобоко, йому дають майданчик тільки певні ЗМІ.

 

Доволі важливе правило нового інформаційного світу: інфлюенсер – не обов’язково експерт, а експерт – не завжди інфлюенсер. Тобто люди, які мають величезну кількість читачів, можуть здобути її не так експертністю інформації, як популярністю, вмінням догоджати запитам. І навпаки – світила науки не завжди вміють гарно доносити інформацію, тому їх можуть не помічати.

 

Із цього випливає друге важливе правило: здоровий скептицизм. Усю інформацію, яку ви отримуєте від інфлюенсерів чи від експертів, треба уважно аналізувати, зіставляти з альтернативними думками та перевіряти. Інтернет дуже спрощує ці завдання.

 

ЗМІ і ЗМІї

Попри те, що дедалі більше людей дізнається новини із соцмереж, все одно варто поговорити про ЗМІ, оскільки вони також активно присутні в соцмережах.

Засоби масової інформації, як і будь-які продукти на цій землі, бувають різної якості та походження. Ось ознаки якісного ЗМІ:

– подає незаангажовану інформацію (позиції різних сторін);

– завжди покликається на джерела інформації та не публікує фейки (про них детальніше на наступному уроці);

– подає позицію вивірених експертів;

– не грає на емоціях;

– не публікує замовні матеріали (так звану джинсу);

 

Незаангажованість – це доволі делікатний параметр. З одного боку, багато ЗМІ, особливо крупних, належать олігархам. І ці медіа грішать прямим або не дуже відстоюванням інтересів своїх власників (тобто заангажованістю). З іншого боку, у певних ситуаціях, коли інша сторона відвертий злочинець, то навіщо їй надавати голос? У цьому питанні явно йдеться про хиткий баланс.

Перевірка джерел – це дуже важливе вміння. Якщо ви бачите якесь сенсаційне повідомлення без вказаних джерел або з туманним формулюванням «як повідомляють наші джерела», не спішіть цьому вірити. Іноді вартує також перейти за лінком і перевірити, чи не перекрутили інформацію, чи все правильно переказали та нічого не випустили. Якщо ж ідеться про закордонні джерела, то тут можуть закрадатися проблеми з перекладом.

Емоціям також не місце в якісних ЗМІ. Вони заважають тверезо оцінити ситуацію. Співчуття, гнів, радість чи смуток притуплюють раціональний аналіз, зміщують акценти.

Із п’ятою ознакою доволі непросто. Гарно замаскований замовний матеріал розпізнати важко. Але тут на допомогу приходять моніторингові організації, на кшталт Інституту масової інформації. Вони проводять постійні перевірки дотримання професійних стандартів і наявності джинси. Їхні рейтинги показують, яким ЗМІ можна довіряти, а яким – не варто.

         Усе вищесказане стосується ЗМІ, а тепер поговоримо про імітацію ЗМІ, так звані «зливні бачки» або «сайти-сміттярки».

         Ці анти-ЗМІ увібрали в себе всі негативні прояви:

– вони грають на емоціях;

– поширюють фейки;

– заробляють на замовних матеріалах (особливо на чорних піар-кампаніях);

– використовують псевдо-експертів;

– не вказують джерела інформації.

         «Зливні бачки» дуже популярні, вони, як правило, мають маловідомі назви, часто їх змінюють. Їх дуже багато, вони об’єднуються в мережі, які підтримують і розганяють боти.

         «Зливні бачки» використовують клікбейт, тобто заголовок, який привертає увагу та спокушає на нього клікнути. Клікбейт – це секс, смерть, містика, скандали і жалість, які маніпулятивно вплітаються в будь-яку тему. Ось, наприклад, нейтральний заголовок: «Завтра набуває чинності норма про державну мову у сфері обслуговування». А ось клікбейтний: «Завтра заборонять російську мову!!!» Звісно, виникає бажання клікнути на другий заголовок, хоча він абсолютно маніпулятивний.

         Клікбейтом грішать іноді й якісні ЗМІ (борючись за популярність), але в них, як правило, за клікбейтним заголовком ховається якісний матеріал (що спростовує або уточнює заголовок), а на «зливних бачках» за клікбейтним заголовком ховається маніпулятивний матеріал.

 

Інформаційний фастфуд

У ритмі сучасного світу з величезним валом інформації часто банально бракує часу на вдумливе й якісне споживання контенту. Лонґріди програють конкуренцію відосикам.

Певною мірою споживання інформації можна порівняти зі споживанням їжі.

Можна вишукувати якісні дієти, добирати дбайливо виплекані та перевірені часом продукти, а можна закинутися фастфудом.

Інформаційний фастфуд – це поверховий аналіз інформації, спрощення та надмірні узагальнення, експерти-самозванці, погоня за сенсаціями. Джанкфуд – це хайп, емоції, неперевірені джерела та зливні бачки.

Але ми з вами полюбляємо здоровий спосіб життя, чи не так? Перегляньте свою інформаційну дієту і, якщо потрібно, підкоригуйте її.

 

Щоб закріпити матеріал, пропонуємо пройти коротенький квіз.

Квіз до уроку 4: Із живого джерела, або кому вірити

Який із цих заголовків найближче відповідає стандартам журналістики?
Шок! У місті зникла вода!
Насувається ворожа атака – джерела
Потойбічні голоси чули на Житомирщині
«Я буду вічно жити» – відкрилася виставка

Правильно!

Неправильно!

Яка з цих ознак не характерна для сайту «зливного бачка»?
Відсутність емоцій
Фейки
Псевдо-експерти
Маловідомі назви

Правильно!

Неправильно!

Який із цих експертів найбільше викликає довіру?
Іван Селфімен, 50 000 фоловерів, нутріціолог
Петро Скопус, 236 фоловерів, член міжнародної асоціації дієтологів
Альбіна Чіа, 267 000 фоловерів, нутріціолог з 5 сертифікатами
Дарина Крумпля, 358 фоловерів, переможниця шоу Майстер,ша!

Правильно!

Неправильно!

Який із цих заголовків клікбейтний?
Росія напала на Україну в Криму
Від коронавірусу помирає по 400 людей на день
Співачка Х шокувала відвертими фото
Суецький канал заблокувало судно

Правильно!

Неправильно!

У регіональному ЗМІ перед виборами виходить велика стаття про життєві здобутки одного з кандидатів, що подає його в дуже позитивному ключі. У чому можна запідозрити ЗМІ?
У незаангажованості
У джинсі
У неконфліктності
У неупередженості

Правильно!

Неправильно!

Share the quiz to show your results !

Subscribe to see your results

Квіз: Із живого джерела, або кому вірити

Мій результат – %%score%% з %%total%% правильних відповідей

%%description%%

%%description%%

Loading...


 

Додаткові джерела:

Ми говоримо про медіа гігієну, критичне мислення, логіку і розвіювання стереотипів. Тут ми жартуємо і хуліганимо, малюємо смішні картинки, знімаємо веселі відео і співпрацюємо з найкращими, на нашу думку, авторами. Ми говоримо про складні теми, але не шукаємо простих рішень, а тільки просту і цікаву форму.

Залиште коментар