a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Пропаганда, психологічна війна й ІПСО

Інформаційний фронт широкомасштабної війни не менш широкий і масштабний, ніж фронт фізичний. Саме тому він вартує великої уваги. Сьогодні поговоримо про три базові поняття, які у наших широтах частенько плутають. Спробуємо структурувати лінії атаки і оборони інформаційного фронту, щоб не потрапляти в «інформаційні котли».

 

Пропаганда

Отже, найширше і найбазовіше поняття інформаційної війни – це пропаганда, тобто, якщо дуже спростити, йдеться про комунікацію, мета якої перетягти на свій бік. Пропаганда – це ЗМІ, інфлюенсери, лідери думок, блогери, ботоферми, які формують масові потоки інформації, розраховані на максимальну авдиторію.

Пропагандисти можуть працювати різними каналами з різними авдиторіями, але всі вони зливаються в єдиний фронт. І якщо проаналізувати ці різноманітні потоки інформації – віроломні та прямі заяви рупорів, високочолий і тавтологічний лепет «інтелектуалів», хитрі напівнатяки тіктокерів, сіяння сумнівів у однозначності від «лібералів», – то вони вписуються у базові наративи.

Пропаганда буває:

– білою (інформація зі зміщеними акцентами з вказаними джерелами),

– сірою (маніпулятивна або оманлива інформація без вказування джерел),

– чорною (інформація, що подається від імені ворога або третіх осіб).

Більше про пропаганду читайте тут.

 

Психологічна війна

Психологічна війна (Psychological warfare) – це дещо вужче поняття. Якщо пропаганда працює за принципом килимового бомбардування максимальних площ, то психологічна війна – це прицільні прильоти. Знову спростимо, йдеться про підрив бойового духу та мотивації до спротиву противника.

         Психологічна війна стара, як саме поняття війни. Чингізхан захоплював кілька сіл, жорстоко розправлявся з їхніми мешканцями, а чутки про це швидко ширилися околицями і деморалізували тих, хто хотів чинити опір. Також цей майстер психологічної війни наказував своїм вершникам чіпляти до коней гілки, щоб здіймати велику куряву, а вночі вони мали нести по кілька смолоскипів, щоб противник думав, що війська у хана дуже багато.

         Психологічний арсенал активно розвинувся за часів Першої світової. Британці підривали бойовий дух німців за допомогою листівок про те, як добре у полоні і який поганий кайзер. Їх закидували артилерією у ворожі окопи (бл. 26 млн листівок за всю війну). Психологічні прийоми активно використовували під час Другої світової, Корейської та В’єтнамської воєн.

Які основні цілі психологічної війни? Ворог намагається нав’язати:

         – страх,

         – недовіру до командування, побратимів та союзників,

         – бажання капітуляції або компромісів за всяку ціну,

         – розкол суспільства, пошук внутрішніх ворогів.

Для психологічного тиску задіюються цілком різні засоби:

         – військові (показова жорстокість або гуманність до цивільного населення та військовополонених),

         – економічні (блокади, ембарго, санкції, фінансові вливання),

         – дипломатичні (таємні союзи, інтриги),

         – інформаційні (вкиди, маніпуляції, сарафанне радіо, ботоферми).

 

Вдало спрепарована ворожа інформація, що лягає на страхи й очікування, виглядає непомітно, люди у неї вірять і самотужки поширюють.

          Ось кілька нещодавніх прикладів: «Невдячні переселенці поводяться, як бидло», «Знахабнілі мешканці західних областей обдирають переселенців і наживаються на війні», «Командування забуло про захисників Азовсталі», «Між Залужним і Зеленським конфлікт», «Київ віддав на поталу окупанту Херсон», «Харків захищають гірше, ніж Київ».  

          Усі ці меседжі працюють на зневіру, внутрішні конфлікти та страх. Деякі з них базуються на фактах. Наприклад, захисники Маріуполя перебували в повному оточенні, Херсон поки, справді, окупований, а Харків потерпає від ворожої артилерії. Але подальша інтерпретація маніпулятивна. Про захисників Азовсталі ніхто не забував, туди під страшним ризиком літали вертольоти, Херсон звільнять, щойно випаде така можливість, а Харків, на жаль, занадто близько до кордону РФ, звідки долітає ворожа артилерія. Інші меседжі будуються на стереотипах («де два українці, там три гетьмани», «східняки vs. західняки»).

Для створення інформаційних меседжів психологічної війни використовують:

         – зручні факти, які можна подати маніпулятивно або роздути,

         – непорозуміння, які можна подати, як серйозні конфлікти,

         – вигадки, що лягають на стереотипи,

         – фантазії про бойову міць і незламність противника.

 

ІПСО

Інформаційно-психологічна операція (Psyop) – це найвужче поняття. Якщо пропаганду та психологічну війну можна помітити неозброєним оком, то справді грамотна ІПСО випливає на яв тільки згодом. Пропаганда націлена на широке переконування, психологічна війна – на конкретну реакцію (зневіру та капітулянтські настрої), а ІПСО – на схиляння до конкретних дій певної групи людей, в ідеалі з найвищого керівництва.

         ІПСО працює з волею, розумінням і спроможностями ворогів, щоб схилити їх до тих чи інших дій або бездіяльності. Американська доктрина розрізняє стратегічні, оперативні і тактичні ІПСО, що працюють на різних рівнях.

         Олег Покальчук наводить два приклади успішних російських ІПСО: кейс Надії Савченко (її взяли в полон, допомогли сформувати потужний образ нескореної героїні і проштовхнути в парламент, а потім за допомогою цього інформаційного образу пролобіювати деструктивний «закон Савченко», внаслідок якого багато злочинців вийшло на волю). Ця ІПСО багатоетапна, тривала й непомітна.

         Другий приклад, який навів експерт, – це тотальний пошук міток для диверсантів у перші тижні широкомасштабного вторгнення. На думку експерта, мітки, справді, були реальними, але вони не мали іншої функції, окрім як сіяти хаос і відволікати від реального і структурованого опору. За допомогою цієї ІПСО ворог міг вивчати вразливість українського соціуму на вкиди і т. д.

           

***

Пропаганда, психологічна війна й ІПСО – це не тільки засоби противника, ми також успішно застосовуємо ці інструменти. Однак ними повинні займатися і займаються фахові спеціалісти. Усім іншим важливо працювати над чутливістю до ворожих інформаційних атак. А тут допоможе холодна голова, критичне мислення й уважність до джерел інформації та фактів.

 

*на обкладинці використана ілюстрація Нікіти Тітова


Журналіст

Залиште коментар

12 − five =