a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Новорічні звернення 2023

Новорічні звернення лідерів країн – це не тільки спроба політиків долучитися до святкування, це своєрідний підсумок року життя держави, а також окреслення пріоритетів на майбутнє. Частина лідерів звертається перед Новим роком, частина, як от у США, Британії або Чехії – на Різдво. Після доленосного для України 2022 року було цікаво подивитися, чи згадають про нашу війну світові лідери і як саме.

Почнемо з ворогів. Путін, звісно, не міг у зверненні уникнути війни, яку сам розв’язав. На тлі невдач на фронті та стотисячних втрат він хотів показати рішучість і солідарність, тому виступив на фоні солдатів (чоловіки та жінки, представники різних етносів РФ). У деяких експертів, щоправда, виникають сумніви, чи це часом не комбінована зйомка, і чи справжні це солдати. Його риторика доволі агресивна, він говорив про необхідність відстояти суверенітет Росії та «складні правильні рішення». Нічого оригінального.

Лукашенко наголошував на тому, що минулий рік для Білорусі був «мирним», на його думку, країна була відкритою для біженців, особливо українських. Диктатор не дав якоїсь конкретної відповіді на питання, чи вдасться Білорусі не втягнутися у війну цього року, мовляв, усе залежить «від кожного з нас і від усіх нас разом». Однак той факт, що Лукашенко оголосив 2023 – «роком миру і творення», вказує на те, що він опирається тиску Путіна.

Байден у різдвяному зверненні не згадав Україну, але також він, взагалі, не коментував міжнародну політику, усе звернення присвячене внутрішньоамериканським питанням подолання ковіду та політичної поляризації.

Король Чарльз говорив про покійну матір і внутрішньобританські питання. Ріші Сунак вирішив не записувати різдвяного звернення, натомість він подзвонив різним державним службовцям і привітав їх зі святом особисто. Серед службовців була також працівниця британського посольства в Україні, Світлана Яворська, яка працювала у Києві, потім була в евакуації у Варшаві й зараз у Львові.

Олаф Шольц у зверненні висловив чітку підтримку Україні, назвав путінську війну «імперіалістичною» і зазначив, що внаслідок війни ціни в Німеччині зросли, однак країна не піддаватиметься на енергетичний шантаж Росії. Шольц подякував співвітчизникам, які надали притулок українським біженцям, і запевнив, що надалі підтримуватиме нашу країну.  

Еммануель Макрон у промові закликав допомагати Україні до її перемоги та запевнив, що Франція допоможе збудувати «справедливий і тривалий мир».

Анджей Дуда почав своє звернення з війни в Україні, дякував співвітчизникам за гостинність до біженців і говорив про необхідність розбудови обороноздатності.

Президент Чехії Мілош Земан назвав війну в Україні найважливішою подією в міжнародних відносинах минулого року. У його зверненні не було жодної проросійської нотки. Він визнав, що з Росією вигідно підтримувати дружні відносини через її енергоресурси, але принципи міжнародних відносин значно важливіші.

Зузана Чапутова, попри складну урядову кризу в Словаччині, також у своєму зверненні багато говорила про нашу війну та необхідність підтримки.

Президент Румунії Клаус Йоганніс зазначив, що війна точиться «близько біля кордонів країни», але кризу, яку вона спровокувала, румуни долають солідарно.

Мая Санду говорила про те, що молдавани на власні очі бачать жахи війни в Україні, і країна відповіла «на страх добротою і прийшла на поміч».

Ердоган свою промову збудував навколо століття республіки, яке Туреччина відзначатиме у жовтні, багато говорив про економічний розвиток, а про Україну згадав тільки у контексті того, що через війну сталися економічні труднощі, що зачепили також Туреччину.

Сі Цзіньпін не згадав у зверненні війну в Україні, проте натякнув, що Китай зацікавлений у глобальному мирі: «Ми твердо стоїмо на правильному боці історії, на боці людської цивілізації і прогресу. Ми важко працюємо, щоб донести китайську мудрість та ідеї задля миру та розвитку всього людства».

Прем’єр Кішіда заявив, що Японія у 2023 році відіграватиме ключову роль у дипломатії, оскільки там відбудеться саміт G7, і Японія стане членом радбезу ООН. Війну в Україні прем’єр назвав «історичною подією», а ситуацію з миром найгіршою після завершення Другої світової.

Якщо підсумувати, то всі наші сусіди занепокоєні війною, навіть ті, хто її розв’язав. Для серйозних міжнародних гравців наша війна – не маргінальний конфлікт на периферії, а важлива проблема, до вирішення якої вони продовжують докладатися.  

Журналіст

Залиште коментар

four × 2 =