a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Мовна ситуація під час повномасштабної війни

Мовна ситуація не могла не відреагувати на повномасштабне вторгнення Росії. І це логічно, оскільки окупанти послуговуються тією ж мовою, що й частина населення нашої країни. Те, що української стало суттєво більше, очевидно усім, хто подорожує країною та спілкується з людьми, однак цю тенденцію було варто дослідити соціологічно, і КМІС на замовлення Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса провів таке дослідження протягом грудня 2022 року (2005 респондентів із територій, підконтрольних Україні, станом на 23 лютого 2022 року, максимальна похибка 2,4%).

Подібні опитування з аналогічними питаннями проводилися і раніше, востаннє у 2017 році, а отже, можна зробити порівняння.

У 2017 році 49% назвали мовою повсякденного життя тільки або переважно українську,  26% тільки або переважно російську, дві мови рівною мірою 25%. Наприкінці 2022 року цифри розподілилися інакше: 58% вказали тільки або переважно українську, 15% тільки або переважно російську, дві мови рівною мірою 24%.

Як бачимо, кількість білінгвів залишилася такою ж, натомість на 10% виросло число українськомовних, і на 10% впало число російськомовних. Можна припустити, що відбулося перетікання з білінгвів до українськомовних, і з російськомовних до білінгвів, хоча не виключене також перетікання з російськомовних до українськомовних (сам знаю не один приклад). На стереотипно російськомовних Сході та Півдні країни, за цим опитуванням, українськомовних тепер приблизно стільки ж, як і російськомовних (29% і 27%).

На питання про мову спілкування вдома у 2017 році були такі відповіді: 51% – тільки або переважно українська,  25% – тільки або переважно російська, дві мови рівною мірою – 24%. У 2022 році: 62% – тільки або переважно українська, 15% – тільки або переважно російська, дві мови рівною мірою – 19%. Тут ми спостерігаємо скорочення не тільки російської, але і білінгвізму. Отже, багато людей удома, в побутовому контексті, почали більше уваги приділяти мові.

Найістотнішу зміну відобразило питання щодо використання мови в публічному просторі. У 2017 році 43% вказали тільки або переважно українську, 24% – тільки або переважно російську, 33% – дві мови порівну, натомість у 2022 році цифри такі: 68% – тільки або переважно українська, 11% – тільки або переважно російська, 19% – дві мови порівну.

У 2017 році усе ще зберігалася колоніальна тенденція використовувати українську вдома, а в публічному просторі перемикатися на «престижнішу» російську. У 2022 році ця практика пішла у минуле. Окрім війни, одним із важливих факторів стало також мовне законодавство, яке зобов’язує вживати українську в публічному просторі (якщо обидві сторони не дійшли згоди вживати іншу мову).

Ще одне питання в дослідженні стосувалося мовних преференцій в інтернеті (джерела інформації).

У 2017 році тільки або переважно українську вказали 23%, тільки або переважно російську 31%, дві мови рівною мірою – 46%. У 2022 році: тільки або переважно українська – 52%, тільки або переважно російська – 6%, дві мови рівною мірою – 38%.  Тут наклалися два фактори. По-перше, «грім ударив, мужик перехрестився», тобто довіра до інформації мовою жорстокого окупанта, який постійно бреше, усе ж нижча. По-друге, ціла низка українських медіа перейшла на українську (як під дією закону, так і керуючись попереднім принципом). 

До цифр у цьому опитуванні варто ставитися з певним застереженням, оскільки респонденти часто прикрашають реальність, тобто дають відповіді, які вважають правильними або бажаними і які не завжди збігаються з реальністю.   

Саме тому соціологи підстрахувалися непрямим способами збору інформації. По-перше, інтерв’юер перемикається з мови на мову, щоб з’ясувати, якою саме мовою зручніше спілкуватися респонденту, по-друге, фіксується мова, якою респондент дає відповіді на питання. На початку 1990-х, 55% воліло спілкуватися російською, 45% українською (на Сході та Півдні російську обирало 90%). У 2014 році після початку війни співвідношення також коливалося у рамках 50 на 50. Однак у 2022 році 87% вибрали спілкування українською (на Півдні та Сході – 74%). У 2014 році 44% давали відповідь українською, 45% – російською, у 2022 році 74% – українською, 13% – російською.

Ці цифри не означають, що саме стільки у нас українськомовних, але вони вказують на те, що українська стала бажаною та доречною мовою публічного спілкування, і «какая разніца» відійшла в минуле. Процес кардинальних змін мовної ситуації, на який зазвичай ідуть десятиліття, через війну суттєво пришвидшився. Російська війна, яку Путін виправдовував «захистом російськомовних», завдала максимального удару по позиціях російської мови в Україні.

 


*ілюстрація Артема Гусєва

Журналіст

Залиште коментар

three × three =