Критичне мислення та його механізм

Річард Пол та його дружина Лінда Елдер вважаються одними з найважливіших теоретиків критичного мислення в США. Пол заснував Центр критичного мислення у 1980 р. Це була перша у світі установа, покликана вивчати це явище. У 1991 році він заснував Фундацію критичного мислення, яку після смерті Пола у 2015 році очолює дружина  Лінда Елдер. Пол і Елдер опублікували цілу низку праць, присвячених теоретичному аналізу та концептуалізації критичного мислення. Їхні напрацювання використовують на усіх рівнях американської освіти та в армії. Ми вирішили ознайомити вас з найважливішими напрацюваннями Пола та Елдер. Почнемо з визначення критичного мислення та його механізму.

За Полом та Елдер критичне мислення – це «спосіб мислення про предмет, інформацію чи проблему, під час якого той, хто думає, покращує якість мислення, вправно аналізуючи, оцінюючи на реконструюючи його». Тобто критичне мислення – це динамічний процес. Воно модифікується і пристосовується під час використання. За Полом та Елдер критичне мислення характеризує – «самонаправленість, самодисципліна, самонагляд та самокорекція».

Схема критичного мислення Пола-Елдер має три компоненти:

 

1. Елементи мислення

(аспекти мислення, які слід виокремити і навчитися використовувати):

– будь-яке мислення має мету;

– будь-яке мислення – це спроба щось зрозуміти, закрити питання, вирішити проблему;

– будь-яке мислення будується на припущеннях;

– будь-яке мислення відштовхується від певної точки зору;

– будь-яке мислення спирається на дані, інформацію та докази;

– будь-яке мислення виражається і формується концептами та ідеями;

– будь-яке мислення містить узагальнення та інтерпретації, за допомогою яких з’являються висновки та інтерпретуються дані;

– будь-яке мислення до чогось веде або має імплікації та наслідки.

 

2. Інтелектуальні стандарти

(використовують для визначення якості мислення; гарне критичне мислення вимагає ґрунтовного використання цих стандартів, вони покращують елементи мислення):

– ясність (розгортання думки, ілюстрації, наведення прикладів);

– точність (перевірка думки, доведення її правдивості, випробування її);

– чіткість (можливість деталізувати, додати чіткості визначень);

– актуальність (дотичність до проблеми, питання, ситуації);

– глибина (фактори, що ускладнюють питання, складнощі);

– ширина (необхідність розширення перспективи, інші точки зору, інші інтерпретації);

– логіка (загальна доцільність аргументів, перший абзац тексту пасує до останнього, виведення висновків з доказів);

– значення (важливість питання та фактів);

– чесність (доцільність мислення з урахуванням контексту, мета відповідає ситуації, використання концептів для об’єктивної істини, а не для суб’єктивної мети).

 

3. Інтелектуальні якості

(послідовне застосування інтелектуальних стандартів до елементів мислення розвивають інтелектуальні якості):

– інтелектуальна скромність;

– інтелектуальна хоробрість;

– інтелектуальна емпатія;

– інтелектуальна самостійність;

– інтелектуальна непохитність;

– інтелектуальна наполегливість;

– впевненість мислення;

– інтелектуальна чесність.

 

Розвинене критичне мислення (після надійного закріплення інтелектуальних якостей) за Полом та Елдер має здатність:

– порушувати важливі питання, вказувати на важливі проблеми, формулювати їх чітко і точно;

– збирати і обробляти необхідну інформацію, оперувати абстрактними ідеями і ефективно їх інтерпретувати;

– доходити до обґрунтованих висновків та рішень, випробовувати їх доречними критеріями та стандартами;

– думати відкрито, оперуючи альтернативними підходами, застосовуючи за необхідності їхні припущення та практичні висновки;

– ефективно комунікувати з іншими, вирішувати складні проблеми.

Більше інформації у книзі: Paul, R. and Elder, L. (2010). The Miniature Guide to Critical Thinking Concepts and Tools. Dillon Beach: Foundation for Critical Thinking Press.

По суті Пол та Елдер пропонують розглядати критичне мислення як складний  і багатоаспектний процес із різними критеріями, інструментами та процесами. Під час фізичних вправ ми тренуємо окремі групи м’язів, а не усе тіло загалом, так само під час розвитку критичного мислення доречно тренувати окремі елементи мислення та інтелектуальні стандарти, розвиток яких неодмінно призведе до набуття інтелектуальних якостей.