a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Виставка “Jus In Bello”: історії людей, життя яких зруйнувала збройна агресія Російської Федерації проти України

15 березня, в Музеї Історії Києва, стартувала виставка “Jus In Bello” українського документального фотографа Сергія Моргунова. У експозиції представлено 40 фоторобіт та 2 відеопроекти, зроблених Сергієм у населених пунктах вздовж лінії фронту в Донецькій та Луганській областях, протягом 2014 – 2020 років. На жаль, через карантинні обмеження експозиція виставки буде відкрита для глядачів лише до 19 березня включно. 

Виставка Jus In Bello розповідає історії людей, життя яких зруйнувала збройна агресія Російської Федерації проти України та заради яких Україна всі ці роки бореться на всіх фронтах – воєнному, дипломатичному, інформаційному.

На виставці було обмежено кількість гостей через небезпеку розповсюдження вірусу. Тому в день відкриття захід відвідало близько 100 людей. Серед яких були митці, дипломати, представники уряду та Верховної Ради, представники громадських організацій, активісти, блогери, журналісти.

 

Виставку відкрив своєю промовою відомий англійський фотохудожник Марк Невілл.

“Я дедалі все більше намагаюсь збагнути, що робить фотографію доброю. І мені дедалі більше здається, що це саме особиста пристрасть, людяність, рушійність та захопленість автора. Якщо ми переймаємось темою або об’єктом зйомки – тоді це добра світлина. І сьогодні, розглядаючи світлини тут, я щоразу це відчував.

Безперечно, ці люди – герої фотографій, заслуговують на те, щоб ми їх сприймали дуже обережно, із великим співчуттям, із великим захватом, захопленням та дуже дружньо… У кожній світлині погляд глядача відбивається у поглядах героїв цих фотографій, що дивляться у камеру. Вони дивляться не на фотографа. «Я вас бачу» – так промовляють очі на світлинах. Тепер ми всі перетворені. Ми ніколи більше не можемо сказати – «я цього не бачив» і «гадки не маю, що там діється на Сході України».

 

Під час свого виступу він представив автора виставки Сергія Моргунова.

«Я не ставив собі за мету здивувати, чи показати щось нове. Війни існують стільки, скільки існує людство. Всі ці сюжети ми вже бачили. І, на жаль, бачитимемо і надалі…

Я показую ці світлини, щоб нагадати про конкретний конфлікт, результат військової агресії Росії проти нашої держави. І про наслідки, які ця агресія принесла, як для України, так і для цілого світу. Ці фотографії лише короткі цитати з набутого досвіду, який пережили ці люди та умов, в яких їм тепер доводиться існувати», – зазначив автор про свою виставку. Сергій завершив свою промову цитатою друга, що вимушений був залишити Луганськ в 2014 році: «Окупація – це коли тебе вирвали, розтоптали, вбили все, що було в тобі, але не дали померти. І ти ходиш як живий труп по світу і все чекаєш, і сподіваєшся на те, щоб повернутися додому. Хоча б на 15 хвилин».

 

Після автора виступив віце-прем’єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

“Думаю, головною емоцією має бути не лише жаль і страх, а надія. І я переконаний, що живити цю надію ми можемо завдяки таким проектам, які розповідають всьому світові, що це є правда, і що це є правда у 21 столітті в центрі Європи. Війна, яку розв’язала Російська Федерація – гібридна війна. У тому числі інформаційна війна – пропаганда, вплив на мізки людей. Тому, я переконаний, і відповіді мають бути гібридними. Краща відповідь на інформаційний вплив – це правда”.

 

Також, свою особисту підтримку засвідчив Міністр Закордонних справ Дмитро Кулеба, який записав відеозвернення спеціально для заходу.

“Фотографія завжди була одним з найбільш правдивих жанрів розповіді про війну. Вона оприявнює обличчя та імена. Цінність людського життя мотивує нас, дипломатів, цілодобово працювати із партнерами, аби змусити Росію нарешті піти на конструктивні кроки з мирного врегулювання, відповісти взаємністю на зусилля України із пошуку дипломатичного вирішення та нарешті завершити агресію, яка триває вже понад сім років. Близько 14 тисяч загиблих, десятки тисяч поранених, 1,7 млн внутрішньо переміщених осіб, зруйнована інфраструктура, підвищена екологічна небезпека та сотні тисяч понівечених доль цивільного населення у прифронтовій зоні. Ось єдині реальні результати російської агресії. Ганебні результати”.

У відкритті також взяли участь представники дипломатичних установ, правозахисних, громадських, благодійних організацій, експерти міжнародних організацій, керівництво Київської міської державної адміністрації та журналісти.

В рамках презентації виставки відбулась дискусійна панель на тему неминучості відповідальності Російської Федерації за злочини проти українських громадян в Донецькій, Луганській областях та АР Крим, до якої були запрошені представники державних та громадських інституцій Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Заступниця Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, народна депутатка України, член фракції “Голос” Леся Василенко, координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак, журналіст, письменник, учасник “Платформи звільнення політв’язнів” Станіслав Асєєв, речник міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm Михайло Макарук. Модератором дискусії виступила директорка Групи з аналізу гібридних загроз в Українському кризовому медіа центрі Любов Цибульська.

 

Станіслав Асєєв – журналіст, письменник, учасник “Платформи звільнення політв’язнів”:

“Найголовніший меседж, який би я хотів сьогодні донести, полягає в тому, що будь-яка політична складова будь-яких перемовин, має іти прив’язаною до гуманітарної складової, а не навпаки. Спочатку люди, а потім політика. Власне, цей меседж зумовлений, як загальнолюдськими цінностями, які, я сподіваюсь, зрозумілі будь-якій цивілізованій західній країні, так власне і умовами, в яких перебувають на даний момент в’язні.

Заручники, які опинилися за гратами на Донбасі, Криму чи Росії, не просто сидять і чекають на те, коли їх звільнять, вони перебувають в критичних умовах. І саме тому, учасники платформи, закликають світову спільноту та дипломатів використовувати потенціал тиску на Російську Федерацію для того, щоб знову перезапустити питання звільнення військовополонених та заручників, яке на сьогоднішній день знаходиться у глухому куті”.

 

Рефат Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу

“Я на цій виставці спіймав себе на деяких історичних паралелях. Це мене дуже вразило самого. Ці люди на фотографіях дуже ментально схожі с людьми, які в Криму. Я тут побачив на фотографіях людей в Донецькій області, які є урумами за національністю. Ці люди вже 240 років тому пізнали вигнання, насилля… Вони – частина кримських татар. Якщо злочин, злочинці, своєчасно не караються, то цей злочин повторюється постійно.

Ця виставка говорить про те, що загроза повторення Російською Федерацією своїх злочинів зависла зараз над всіма, і в першу чергу, над країнами Європи”.

 

Таміла Ташева  – Заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим:

“Ми (прим. – офіс Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим) працюємо над концепцією перехідного правосуддя. Перехід від війни до мирного стану включає в себе 4 основні елементи: право на правду, відшкодування шкоди і компенсація жертвам порушень, притягнення до відповідальності порушників, гарантії неповторення або проведення реформ. Звичайно, всі ці чотири елементи увійшли в стратегію деокупації АР Крим і міста Севастополь.

Принцип, який був закладений у цю стратегію, – що ми повертаємо не лише територію, а і людей, які там живуть там, для збереження цих зв’язків, – був покладений в основу цієї людської дуже історії по поверненню півострова.

Тому, відповідно, в стратегії ми побачимо питання послуг для мешканців Криму, зокрема надання онлайн послуг, полегшення можливостей проходження контрольно-пропускних пунктів, підтримка та розвиток кримськотатарського народу, як корінного народу України. Аля вся робота ще попереду, тому що Кабінету Міністрів разом з зацікавленими органами треба буде розробити план заходів до виконання цієї стратегії”.

 

Леся Василенко – народний депутат України, член фракції “Голос”

“Я буду говорити про проект закону 3057, як одна з співавторок цього законопроекту (прим. – законопроект про створення Національного агентства з питань подолання наслідків агресії Російської Федерації №3057). У цьому проекті йдеться про єдину консолідовану претензію до Російської Федерації, що, насправді, є дуже потужним меседжем від усього Українського парламенту –  Росія врешті-решт має заплатити.

Росія, як країна-агресор, має понести відповідальність за всі збитки та всю шкоду, яку вона завдала вже Україні, і яку вона продовжує завдавати. Для того, щоб Росія заплатила, коли б це не сталося, Україна має все це порахувати і має чітко пред’явити за цілою низкою пунктів і положень витрати та видатки, яка вона несла за всі ці роки.

Національне агентство, яке пропонується створити цим законопроектом це ще один додатковий інструмент, щоб цей діалог посилювати і щоб він врешті-решт привів до результату. Єдиного результату – агресія має бути припинена, кордони мають бути відновлені, території мають бути повернені, і кожна копійка, яка була витрачена Україною, нашими громадянами, на протидію Російській збройній агресії, має бути компенсована”.

 

Марія Томак – Медійна ініціатива за права людини:

“В історії про російську агресію проти України є доволі багато прикладів конструктивної взаємодії між громадянським суспільством та Міністерством юстиції України, Офісом генерального прокурора.

Загалом українська справа – це такий краштест, в широкому сенсі, для Міжнародного Кримінального Суду. Такий простий факт: Україна – абсолютний рекордсмен,з точки зору кількості поданих проти іншої держави скарг, щодо, власне кажучи, одного набору подій. Це високоякісні матеріали.

Думаю, що нам важливо продовжувати співпрацю з Міжнародним Кримінальним Судом, громадським організаціям надавати всі важливі матеріали. Таким чином це підвищуватиме всі шанси виграти цю війну в правовому сенсі і вибороти належну кваліфікацію дій Російської Федерації щодо України”.

 

Михайло Макарук – речник міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти InformNapalm:

“Перш за все, коли говорять про державу-агресора, не слід забувати про її сателітів. Зокрема, йде мова про Республіку Білорусь, куди втекли ті, хто вбивав українців на Майдані.
Наш редактор білоруської мовної версії InformNapalm Денис Івашин активно досліджував тему колишніх співробітників розформованого спецпідрозділу “Беркут”, що нині служать в білоруському ОМОНі. 12 березня до його оселі увірвалися співробітники КДБ і заарештували його.

Тема досліджень щодо співробітників силових структур, що втекли після Революції Гідності з України, є дуже незручною для режимів Лукашенко і Путіна.
Крім ворогів зовнішніх, треба не забувати про покарання ворогів внутрішніх. Ми ще раз нагадуємо про важливість покарання колаборантів. Там (прим. – на території ОРДЛО) також є люди з паспортами громадян України, які вчиняли проти українських військових та цивільних злочини”.

 


Ми говоримо про медіа гігієну, критичне мислення, логіку і розвіювання стереотипів. Тут ми жартуємо і хуліганимо, малюємо смішні картинки, знімаємо веселі відео і співпрацюємо з найкращими, на нашу думку, авторами. Ми говоримо про складні теми, але не шукаємо простих рішень, а тільки просту і цікаву форму.

Залиште коментар