«Обєщать – нє значіт женітся». А обіцяти в політиці – тим більше не означає «виконати». На жаль, так думає і новий Президент Бразилії, ще один представник «популістичного» табору. Жаір Болсонару, який виграв другий тур виборів із результатом у 55% голосів, голосно заявив, що «Бразилія – це країна різних думок, кольорів та орієнтацій», а ще пообіцяв змінити долю цілої країни. Солодкі обіцянки подобаються тим, хто хоче їх почути, а от фахівці та колеги звинувачують Болсонару у популізмі та навіть фашизмі, порівнюють з Трампом, Муссоліні та навіть Гітлером. Преса називає його «найбільшим жінконенависником із політиків», «релігійним націоналістом» та «апологетом диктатури». Хто Болсонару, насправді, і чому має такий «роздвоєний» образ?

Колись майбутній Президент був офіцером і вже тоді жалівся на низькі зарплати в армії, звинувачуючи у цьому командування. За свої скарги він отримав 15 днів гауптвахти, але завдяки заявам друзів його відпустили. Болсонару пішов у відставку, пробрався до міської ради Ріо-де-Жанейро, а тоді у нижню палату Конгресу, де пропрацював 27 років. «Допомогло» йому і те, що він мав тісний зв’язок із ультраправими військовими, які у Бразилії в останні роки мають тіньове право вето. Як популіст він завжди працював не стільки на електорат, як на генералів (ще любив похвально відгукуватися про Піночета). Мобілізувати «низи» із нетрів Болсонару допомагали фундаментальні протестантські секти, до одної з яких він навіть належав, маючи друге ім’я «Месія», ага. Найчастіше Президент завойовував собі славу «чорним піаром» – скандальними висловлюваннями на теми, які є особливо чутливими для західного світу (жінки, ЛГБТІ+ спільнота, біженці, права ув’язнених тощо). Чого вартує лише одне його висловлювання: «Бразилія – держава християнська, а отже, меншини повинні мінятися, якщо можуть». А якщо не можуть, змусимо? Тим не менше, у Болсонару була технологічно грамотно проведена кампанія: менше скандальних висловлювань, але багато голосних («Мейк Бразилія грейт еген!») Ще йому зіграло на руку те, що бразильські виборці просто розчарувалися у попередній політичній еліті. Після років кризи вони думають, що гірше уже не буде. Так Болсонару став «політичним експериментом» електорату. Та проблема в тому, що навіть його намічені ліберальні реформи можуть у короткостроковій перспективі вдарити по суспільству ще сильніше. Зокрема, через те, що у країні високий рівень злочинності, Президент обіцяє полегшити режим володіння зброєю та посилити повноваження поліції. Насправді, бразильці вже самі сумніваються, чи здатен він дійсно навести порядок, оскільки протягом кар’єри поки нічим, крім радикальних висловлювань, не відзначився.