a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Здоровий спосіб інформаційного життя

Практики здорового інформаційного життя не дуже відрізняються від просто здорового життя. Це режим, певні вправи, якісне харчування, розуміння того, як працює ваш організм, ваші механізми сприйняття тощо. Здорове інформаційне життя – це постійна робота над розширенням кругозору, це вивчення та використання іноземних мов та інші корисні звички. 

Якщо постійно їсти у випадкових місцях, харчуватися сумнівними чебуреками та біляшами на ресурсах без назви, запиваючи це токсичними напоями із соціальних мереж – не варто розраховувати на нормальне травлення. Особисто я за гастрономічні експерименти, але базове інформаційне меню краще складати з перевірених джерел.

Існує певна ієрархія інформації. Такі видання як The Economist, The New York Times, The Wall Street Journal, Financial Times – це інформаційні ресторани зі світовим ім`ям. Тому краще починати саме з них. Але, звісно, існують певні обмеження. Передплата щось коштує, і треба знати англійську. А хто обіцяв, що добре харчування має бути безкоштовним? 

Далі декілька загальних порад. 

Не забувайте про офіційні канали. Прес-служби президентів та прем`єр міністрів, поважні організації, агенції та інституції постійно працюють над перевіркою фактів, моніторингом ситуації тощо. Вони несуть відповідальність за те, що пишуть. Чому ігнорування офіційних каналів набуло таких масштабів, відверто кажучи, для мене велика загадка. 

Час. Поважайте час. Беріть паузу. Більшість фейків розрахована на миттєву емоційну реакцію тут і зараз. Тому навіть декілька годин на усвідомлення та перевірку кардинально змінить вашу думку про якусь подію. Наприклад, один американський письменник бере триденну паузу між новиною та реакцією на неї. Погодьтеся, що у більшості випадків навіть за три дні нічого не зміниться. 

Не забувайте, що інформування про подію та аналіз цієї події – це різні жанри. Інформаційні агенції інформують, щотижневики аналізують, окремі видання на кшталт The New Yorker уплітають подію у широкий культурний контекст. Деякі видання мають певний ідеологічний ухил, і це теж варто брати до уваги. Як працює велика світова індустрія ідей та уявлень – це окрема цікава тема. 

Альтернативні джерела. У когось це просте правило трьох джерел, у когось все значно складніше. Порівнюйте, слухайте інші точки зору. Надзвичайно чудово, коли є можливість ознайомитися з інтерпретацією події від багатьох міжнародних важковаговиків: Frankfurter Allgemeine Zeitung, Le Monde або Asahi Shimbun. Але, очевидно, це вже інший рівень інвестицій зусиль та ресурсів. 

Розширюйте власну мережу знань. Вона складається не тільки з інформаційних ресурсів. Це, перш за все, люди: теоретики і практики, професіонали і не дуже. Що більша і розмаїтіша мережа знань, то швидше і ближче ви зможете наблизитися до того, що можна назвати «правда». Розбудова мережі знань – це потужна інвестиція в соціальний капітал. А, як відомо з досліджень, що більший ваш соціальний капітал, то цікавіше і довше ваше життя. 

Last but not least. Освіта. Якісна добра освіта заощадить багато часу. Широкий світогляд допоможе вам відчувати себе значно впевненіше посеред будь-якого інформаційного шторму. 

І наостанок. Як сказала одна поважна людина: дочитувати тексти до кінця – це новий гуманізм. Шукайте достойні тексти і дочитуйте до кінця. 

І дякую, що дочитали.

Залиште коментар