a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Соляріс

З критичним мисленням не народжуються. Його розвивають і тренують протягом усього життя. Філософські роботи, фільми, книги, тематичні заходи чи навіть мандрівки – це засоби, які допомагають уникнути інтелектуальної капітуляції. З цією метою ми і вирішили обговорити з вами декілька, на наш погляд, вартісних фільмів для розвитку критичного мислення. Перший з них – «Соляріс» Андрія Тарковського. Події у фільмі відбуваються у далекому майбутньому: наука, яка вивчає планету Соляріс, зайшла у глухий кут. На Землі дискутують, чи варто далі витрачати ресурси на дослідження планети, чи краще це все закінчити. Для того, щоб ухвалити остаточне рішення, на планету відлітає науковець. Там він вже знайомиться і з екіпажом орбітної наукової станції, і з його «гостями»– матеріальним втіленням їхніх неприємних спогадів. Виглядає, наче жителі Землі і самі є об’єктом дослідження Солярісу, а не навпаки. Один із сенсів «Солярісу» – у тому, що людям властиво шукати відповіді на запитання, нав’язані їм власною природою, від яких ухилитися складно. Відповісти на них ми теж не можемо, тому що вони перевершують наші можливості. Тому те, що показано у фільмі – це те, що резолює з життям: вічний пошук, океан мислення і випробування совісті.

Сама концепція фільму нагадує спосіб критичного мислення: зі слів режисера, йому хотілося «звільнити фільм від зайвих точок зору і сторонніх поглядів». Люди спостерігали за Всесвітом століттями, і все, що їм залишалося – це підкріплювати свої спостереження тими уявленнями, які вже склалися в соціумі. Тут мав місце і страх, і почуття самотності, і масова свідомість. Усі речі, які зазвичай стримують цікавість і ступорять аналітику. Для «Солярісу» характерне медитативне перетікання кадрів, живописність, виразність, камерний простір – усе, що психологічно впливає як на героїв, так і на глядачів. Останні перебувають у постійному напруженому тандемі, тому рано чи пізно, гіпнотично-повільний рух камери підводить глядача до своєрідного трансу, де він втрачає зв’язок з реальністю і занурюється у реальність іншу. Може, в ту, де інший вимір його мислення і захований. За якимись метафізичними образами можна простежити і тему екології, хай навіть майстерно замасковану. «Соляріс» – це і про любов до Землі, про цінність часу, проведеного на ній. Повернення на планету – найважливіша мета подорожі. Для режисера космос – лячний і незрозумілий, а Земля – жива істота, на яку впливає кожна дія людини. Людство і уся шкода, якої воно завдає планеті, нагадує хворобу, яку необхідно вилікувати. Ліки від неї – це мудрість і вміння віддавати, а не тільки брати і використовувати.

📌 Читай нас також у Telegram. Підписуйся на канал.

Авторка Uchoose.info

Залиште коментар