Президентські вибори: час визначитися

Уже цієї неділі відбудеться перший тур виборів Президента України. Соціологія має для нас дві новини – для когось одна добра, друга погана, для когось дві погані, для когось дві добрі. 

Отже, вперше в історії України у передвиборчих перегонах не два фаворити, а цілих три з рівними шансами на перемогу. І друга новина, що витікає з першої – найімовірніше одним туром усе не закінчиться. Що це означає?

У випадку з явним фаворитом, який суттєво переважає інших рейтингом, можна розраховувати на вибори в один тур, з двома фаворитами – на прогнозований другий тур. Але якщо фаворитів три, то тільки два з них потрапляють у другий тур виборів –  і не відомо, хто саме.

Багато українців під час останніх соцопитувань стверджували, що вони ще не визначилися (30 % за даними КМІС, 15 % за даними групи «Рейтинг»). У випадку трьох фаворитів доленосними можуть бути лічені відсотки голосів, що допоможуть прорватися у другий тур. 

Протягом останнього місяця ми підготували для вас відео-анкети п’яти найрейтинговіших кандидатів у Президенти України. У них ми зібрали найважливішу інформацію: політичний стаж кандидатів, їхні статки, здобутки, прорахунки, скандали, погляди на війну, європейську і євроатлантичну інтеграцію та пріоритети внутрішньої політики. Також ми подавали аналіз на правдивість їхньої риторики, проведений командою VoxCheck. Саме зараз було б дуже доречно ще раз подивитися на п’ятірку лідерів і визначитися остаточно. Звичайно, можна голосувати і не за лідерів, але ми сконцентруємося на першій п’ятірці, щоб ви встигли опрацювати цей матеріал до виборів. Ну, і теорію імовірностей ще нікому не вдалося спростувати. 

Отже, Володимир Зеленський – комік, аутсайдер, якому вдалося стати лідером рейтингів. Його феномен пов’язують з невдоволенням українським істеблішментом та медійною розкрученістю. Виборці асоціюють Зеленського з його кіно-персонажем, президентом Голобородьком з фільму «Слуга народу». Політичний досвід Зеленського зводиться до висміювання української влади у стилі КВН. Зеленського підозрюють у зв’язках з олігархом Ігорем Коломойським. Комік співпрацює з його каналом «1+1», який активно висвітлює передвиборчу діяльність Зеленського. 

Юлія Тимошенко втретє балотується на пост Президента. Вона перебуває у системі влади давно, тому міцно з нею асоціюється. Тимошенко грає на соціальному невдоволенні, дає багато популярних обіцянок, втілення яких викликають запитання. Також викликають запитання непередбачуваність, потенційні зміни курсу та фінансування виборчої кампанії цієї кандидатки. 

Чинний Президент Петро Порошенко, як і Юлія Тимошенко, ветеран української політики. Він, зрештою, також плоть від плоті українського істеблішменту. За п’ять років президентства Порошенко зібрав чималий послужний список і вирізняється здобутками на фоні попередників: ефективна міжнародна політика (вибудовування антиросійської коаліції, Угода про асоціацію з ЄС, «безвіз»), створення канонічної автокефальної православної церкви, підтримка децентралізації та цілої низки ключових реформ Уряду. Попри це, йому є що закинути:  боротьба з корупцією не ведеться такими темпами, як цього очікує електорат, оточення Президента має сумнівну репутацію.   

Юрій Бойко, хай там як дивно це звучить, на п’ятий рік війни, – проросійський кандидат. Він акумулював залишки протестного антимайданівського електорату, що залишилися по цей бік лінії фронту. Минулого тижня разом з однопартійцем Віктором Медведчуком він провів перемовини у Москві з Дмітрієм Мєдвєдєвим та Алєксєєм Міллєром щодо майбутньої газової співпраці. Без жодних повноважень, не згадавши ні словом про війну і окупований Крим. Інші його здобутки і прорахунки у нашому відео:  

І нарешті, п’ятий найрейтинговіший кандидат – Анатолій Гриценко, який  намагається запропонувати альтернативне продовження прозахідного курсу Порошенка, але обіцяє це робити «по-чесному». Гриценко – також не нове обличчя в українській політиці. Йому закидають розпродування армії на посту Міністра оборони, хоча доречніше було б запитати про ефективність і результат його реформ у цій галузі.  Ось і наша анкета про нього: 

Можна підсумувати ці вибори словами діда Панаса, можна вигаданою цитатою Бісмарка, але суть від цього не зміниться. Не зважати на політику – це розкіш розвиненої країни, якій нічого не загрожує. 

На жаль, Україна перебуває у стані війни, інституції ще не вкорінені, суспільство нестабільне. У цій ситуації ігнорування виборів або невідповідальне голосування дорівнює спилюванню гілки, на якій сидиш. 

Ось кандидати, ось їхні плюси і мінуси. До неділі є час подумати. (Британські вчені довели, що критичне мислення значно продуктивніше за емоційні судження). 

Журналіст

Залиште коментар

twenty − 4 =