a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Порно-Папа або Мама Римська

Був такий період в епоху Середньовіччя, про який достатньо промовисто свідчить його прийнята історична назва – порнократія. «Порно»  – це таке грецьке слово, що означало блуд (або проституцію), а «кратос»  – це, звичайно, «влада». Як неважко здогадатися, події, названі такою милою комбінацією слів, стосувалися роспусти і сексу. Здогадатися, що все вищеперераховане стосувалося Святого Престолу, релігії і церкви, трохи важче, але саме так воно й було.

Якщо говорити максимально лаконічно, то порнократія – це достатньо довгий період в історії католицизму і, взагалі, Європи в цілому, коли Папи Римські фактично призначалися однією з римських сімей – що логічно, найбагатшою, найвпливовішою і найрозпуснішою одночасно. Діло було в Х столітті нашої ери. За епоху порнократії змінилось, на секундочку,  12 римських понтифіків. Але це не тому, що порнократія тривала недовго. Це тому, що Папи жили мало. Встигаючи за життя, звичайно, писати настанови мирянам про праведне життя і відпускати гріхи без розбору, не забуваючи при цьому себе – бо гріхів там було більше, ніж достатньо, і перелюб із них далеко не найстрашніший (хоч і один із найчастіших, нарівні із зажерливістю).

Теофілакти – так звалося те сімейство в Римі – фактично керували і Римом, і Папами, і всією католицькою церквою. Дружина і донька сенатора Теофілакта, Теодора і Марозія, особливо остання, фактично десятиліттями призначали римських Пап, народжували їх, були їхніми коханками (іноді все вищеперераховане разом) і в цілому повністю контролювали кожен їхній крок, як у релігійних, так і в політичних справах. Папи, звісно, не завжди були згодні з таким станом справ, а позаяк Папа обирався пожиттєво, то Теофілактам часто доводилося робити це саме життя значно коротшим, ніж це задумувала природа. У цей період понтифіки з моменту інтронізації жили приблизно по три роки.

Ясна річ, хоч громадяни Рима і околиць прекрасно розуміли, що коїться насправді, в більш далеких католицьких землях віряни таких деталей не знали і спокійно вірили папським умовлянням про принади утримання, необхідність задовольнятися малим і решту непротивлення злу насильством. У самому Римі такі умовляння сприймалися дещо іронічніше.

А закінчилася вся ця порнократія за якихось шість десятків років після низки брудних політичних інтриг, убивств, розпусти і хтивості під благо- і богоугодними приводами. Закінчилася роздачею стусанів останньому порно-Папі від імператора Оттона І і створенням Священної Римської імперії під його, Оттона, керівництвом. А нам відтоді лишилась хіба легенда про Папу-жінку, як наслідок впливу жінок на Святий Престол.

За це і вип`ємо.

В ілюстрації викоританий постер до кінофільму Зенке Вортмана “Іоанна. Жінка на папському троні”

Блогер/історик

Залиште коментар