a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Глобальний інформаційний простір у 2020 році

Непростий 2020 рік уже ніби проаналізували вздовж і впоперек. Були надії, що він закінчиться, а разом із ним і серйозні потрясіння, але вже в першій половині січня ми побачили визначні події, зокрема, і в інформаційному просторі. Тож давайте коротко проаналізуємо 2020-й і початок 2021-го, щоб зрозуміти, що на нас чекає в інформаційному полі.

2020 рік не приніс суттєвих змін в інформаційному просторі, збереглися усі попередні тенденції. Популяція фейків не зменшилася, навпаки, з’явилася дуже фейкогенна тема – covid2019. Фейки про вірус поширювалися значно швидше, ніж він сам.

         2020 виявився останнім роком президентства Дональда Трампа, якому не вдалося переобратися. І цей факт доволі визначний, бо саме Трамп вивів поняття fake news у топи Google. Спочатку він активно вживав цей термін під час попередньої передвиборчої кампанії, а згодом називав «фейком» будь-яку інформацію, яка йому не подобалася,  доходячи майже до комуністичних штампів на кшталт: «Фейкові новини – це ворог народу».

Справедливе і безпідставне звинувачення у фейках призвело до великої втрати довіри до мейнстрімних медіа і, відповідно, до більшого зацікавлення соцмережами як альтернативним джерелом інформації. І це глобальна тенденція.

За даними «Статіста» у минулому році найбільше (56-50% авдиторії) довіряли традиційним медіа у Фінляндії, Португалії, Туреччині, Нідерландах і Бразилії. У Іспанії, Сінгапурі, Чехії, Болгарії та Аргентині – цей показник 36-33%. Натомість найнижча довіра в Малайзії, Тайвані, Франції та Південній Кореї (25-21%). На жаль, дані про Україну відсутні у дослідженні.

За даними цього ж сервісу, соцмережі як джерело інформації використовували 77% кенійців, 73% південноафриканців, 71% болгар,  60% румунів, 50% італійців, 41% бельгійців, 37% німців та 25% японців. Тобто простежується тенденція – що розвиненіша країна, то менше довіри до соцмереж як до джерела інформації. Існують, щоправда, країни, що однаково не довіряють ні мейнстрімним медіа, ні соцмережам. Наприклад, менше четвертини французів довіряють традиційним медіа, а соцмережі як джерело інформації використовують трохи більше третини.

         За іншим дослідженням цього ж сервісу, 60% британців віком від 16 до 24 років використовували соцмережі як джерело інформації про коронавірус і 59% з них натрапляли на фейки.

Визнання того, що люди піддавалися на фейки, також відрізняється в різних країнах. Наприклад, 62% бразильців зізналися, що повірили фейкам, а в Італії цей показник – 29%.

         У соцмережах ситуація доволі невтішна. Facebook, як з вітряками, бореться з фейковими екаунтами. У 2017 році було видалено понад 3,3 млрд екаунтів. У 2019 – 6,5 млрд екаунтів. Це притому, що кількість реальних користувачів – 1,69 млрд. Тобто фальшивих екаунтів щороку знищують майже в чотири рази більше, ніж існує реальних, не кажучи про те, що є і такі фейкові еканути, що уникають чисток.

         Ось ще кілька цікавих цифр зі США.

58% фейкових профілів користувачів Facebook у 2020 р. зазначили свою професію як «військовий».

69% американців вважають, що соціальні мережі недостатньо докладаються до того, щоб зупинити фейки.

Однією з топ-тем фейків у 2020 р. став коронавірус. Ось поширені фейки, що кружляли світом:

– коронавірус – це біологічна зброя, яку випадково або спеціально запустили в народ;

– коронавірус лікується антибіотиками/алкоголем/відбілювачем/канабісом/сезамовою олією/ дитячою сечею/часником/імбирем і т.д.; 

– коронавірус не передається за високих температур повітря;

– коронавірус передається укусами комара/з посилками з Китаю/бананами;

– медичні корпорації мають ефективні ліки, але ховають їх, щоб більше заробити.

Російські медіа у 2020 р. не гребували поширенням специфічних фейків, націлених на Україну. Наше МЗС дібрало чотири найяскравіші:

  1.     Україна втручалася в президентські вибори в США.
  2.     Коронавірус створили в 15 американських лабораторіях в Україні (у Києві, Харкові, Дніпрі, Вінниці, Миколаєві, Тернополі, Ужгороді і т.д.).
  3.     Вибух у Бейруті спричинило судно з Маріуполя.
  4.     Фейсбук співпрацює з українськими неонацистами (саме так росіяни назвали фактчекерів Voxcheck та StopFake).

У 2020 р. Фейсбук почав активніше закручувати гайки. За перший квартал 2018 р. видалено 2,5 млн дописів, які кваліфікувалися як мова ненависті. За аналогічний період 2020 р. ця цифра сягнула 9,6 млн.

І не встиг початися 2021 р., як Дональд Трамп знову увійшов в історію розвитку інформаційного простору. Попри те, що він ще був чинним президентом США, його екаунти у Twitter, Facebook, Instagram та Youtube заблокували, щоб уникнути підбурення до насильства. Таким чином чи не вперше гіганти-соцмережі показали власну силу і незалежність.

Можливо, 2021 рік стане переломним в інформаційному просторі. З одного боку, можуть з’являться ефективні інструменти боротьби з фейками. З іншого боку, у соціальних мережах може запанувати цензура. 


Журналіст

Залиште коментар