a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

“Є свідки. Розказали сусіди”. Фейки білоруського протесту ми вже бачили на Майдані

“Дозвонилась до сестры, город Пинск. У нее почти все друзья в подвалах толпами. Город разгромлен, в магазинах выбиты окна, лавочки поразбирали по кускам, когда отбивались, все больницы переполнены, кидали гранаты, много кто в реанимации. … Город разгромлен, детей и пожилых закрывают дома. Сегодня, говорят, будет новая волна. Все в ожидании войны”, – написала дописувачка Diana Shkut у групі “Беларусы ЗША. Разам лягчэй”, яка має 11 тисяч учасників. Із назви можна зрозуміти, що це – закордонні білоруси, які не можуть вийти на вулицю і перевірити, що відбувається. Але мають родичів, за яких бояться.

Якщо викинути з цього тексту місто Пінськ, його цілком могли написати під час українського Майдану. Наприклад, про Київ. І писали – можливо, трохи іншими словами. Спільними були панічні інтонації, багато знаків оклику і переконливість історії, бо її передають знайомі із вуст у вуста. І, врешті, фейковість цієї історії.

Фейк про Пінськ спростувала блогерка Крістіна з Білорусі, яка відстежує перебіг протестів.

Про “вісім трупів із проламаними черепами, серед них чотири дівчини”, забитих до смерті кийками, які нібито знайшли у Молодечно, розповідало інше подібне повідомлення, про яке вона написала. “Є свідки. Розказали сусіди”, – написала авторка неправдивого посту, пославшись на відому людину. Свідків, насправді, не існувало, бо подія підтвердження не отримала. Жінка, яка поширила повідомлення, за інформацією з акаунту, мешкає в Німеччині.

Фейки, що провокують паніку і страх

Це вже знайома з часів українського Майдану технологія. Вас намагаються залякати, дезорієнтувати і зробити так, щоб ви втратили реальну інформацію серед фейків. Без доказів усі фрази про підвали, погроми і війну автоматично пропускайте повз вуха. Візьміть за звичку перевіряти інформацію”, пише Крістіна. І тут навіть немає чого додати.

Білорусів ще із серпня залякують фейками, що нібито десятки в’язнів мінського ізолятора Окрєстіна спалили у крематорії Північного кладовища Мінська, а загиблих, насправді, значно більше, ніж відомо. Це неправда – на момент першого повідомлення було відомо про трьох загиблих, зараз, за місяць – про чотирьох і шістьох зниклих безвісти. Під час прес-конференції координаційної ради запустили фейк, нібито в будівлю зайшов ОМОН. Преса припускає, що це зробили, аби налякати учасників.

Скріншот фейкового допису з Facebook. Подібні дописи орієнтовані на тих, хто немає зв’язку з рідними і не може швидко перевірити інформацію.

В Україні 2013-2014 таких історій не бракувало. Розповідали про “смерть дівчини після розгону Євромайдану” і про десятки загиблих задовго до справжніх смертей. Були “танки і БТРи” на українських і білоруських вулицях. У першому випадку панікери поширювали відео з іншої країни, у другому – військова техніка таки їхала на навчання.

Емоційний стан протестувальників – суміш ентузіазму, тривоги, страху – родючий ґрунт для паніки. Такі історії поширювали й ті, хто підтримує Майдан. 

Чутки, покликані дезорієнтувати і налякати, викликати почуття безсилля, – лише частина типових маніпуляцій, що з’являються під час протестів.

Які ще фейки з тих, що були на Майдані, можна побачити у теперішній Білорусі?

Фейковий збір грошей

Під час Майдану: по всій Україні були відомі багато випадків, коли, скориставшись “модою” на волонтерство, гроші просили аферисти. У Криму “Молоді регіони” навіть збирали на “антимайдан”, назвавшись “Громадським штабом зі стабілізації політичної ситуації України”. Назва вводила людей в оману, розповіла тоді правозахисниця Олександра Дворецька. Вона перерахувала на цей рахунок кошти, а вже потім дізналася, що вони підуть іншій організації. Шахрайство викрив “Центр журналістських розслідувань”.

У Білорусі: волонтери з ініціативи “Фонд Солідарності” попередили про те, що у них з’явилися “двійники”, які з фейкового акаунту розсилають прохання пожертвувати гроші “на лівий пейпал”. Фонд підтримує людей, звільнених за участь в акціях протесту, страйках або за інші формати вираження громадянської позиції.

“Ми не знаємо, хто це. Це може бути спроба дискредитації наших ініціатив. Це може бути просто бажання нажитися,” – написав Олексій Лявончик, один із засновників фонду.

Що робити? Користуватися верифікованими акаунтами або віддавати гроші у відомих точках збору коштів. Перераховувати гроші тим, кого знаєте особисто. Перевіряти реквізити кілька разів. Зазвичай офіційних рахунків небагато і їхні реквізити можна перевірити на сторінках штабу або фонду. Не соромтеся написати на сторінку ініціативи і перепитати, чи міг вам написати її представник. Якщо він виявиться фейковим, скаржтеся на нього соцмережі.

Фейкові журналісти

Як в Україні, так і в Білорусі під виглядом журналістів працювали російські громадяни. З такими “репортерами” варто бути обережними, аби не сказати щось, що можуть використати проти вас. 

Під час Майдану: сімох громадян Росії, які видавали себе за журналістів затримали на Дніпропетровщині.

У Білорусі журналісти RT (Russia Today), яка відома тим, що активно поширює дезінформацію проти України та ЄС, працюють під виглядом місцевих. Це визнала вже сама компанія. Однак працюють без акредитації та розпізнавальних знаків.

Білоруські протестувальники винайшли свій тест для виявлення таких “журналістів”. Вона нагадує історію про “поребрік“, що допоміг викрити російських військових під час захоплення будівлі МВС у Краматорську на Донеччині.

“— Что такое шуфлядка?

— Не знаю.

Прогнали под «ПОЗОР. В РОССИЮ”.

Скріншот з допису у Facebook з прикладами слів для ідентифікації російських журналістів, які працюють під прикриттям на протестах у Білорусі

Фейкові учасники протестів, провокатори

Відомо, що на так званий антимайдан привозили бюджетників або проплачених “активістів”. Дехто з останніх навіть відмовився влаштовувати бійки, бо про таку вимогу їх не попереджали. У Мінську на мітинг за Олександра Лукашенка також звезли бюджетників.

Були і протилежні фейки – про те, що учасники протестів вийшли за гроші: на Майдані і в Білорусі, де навіть “затримали” чоловіка, який фінансував протести. Врешті, з’ясувалося, що свідчення проти нього дав провокатор, пише “Белсат”.

“Щоб не було, як в Україні”

Точаться суперечки, чи варто проводити аналогії між білоруськими та українськими протестами. Це покаже історія. Варто лише розуміти, що теза “Білоруси не повинні повторювати помилку Майдану” – популярний меседж російської пропаганди. Відбувається підміна понять: нібито в агресії путінської Росії на Донбасі і захопленні Криму винні люди, які вийшли протестувати на Майдан, а не власне путінська Росія.


Авторка ідеї і співзасновниця проекту StopFake.org

Залиште коментар