a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Етапи розвитку критичного мислення

Голова Фундації критичного мислення Лінда Елдер розробила власну концепцію розвитку критичного мислення, що складається з шести етапів. У ній вона чітко описала поступовий розвиток мисленнєвих навичок та пріоритетів. Далі подаємо скорочену версію її концепції. Спробуйте визначити, на якому етапі розвитку критичного мислення перебуваєте ви.

 

Етап перший: неусвідомлене мислення

 

Люди не усвідомлюють визначну роль мислення у їхньому житті, того факту, що проблеми з мисленням призводять до проблем у житті. Вони не здатні оцінити і покращити власне мислення, не знають про стандарти оцінки мислення: чіткість, точність, ясність, актуальність, логічність…

Під час неусвідомленого мислення можуть несвідомо розвинутися певні навички мислення, але вони не будуть застосовуватися послідовно, оскільки відсутній самоконтроль думок. Упередження та хибні уявлення підважують якість мислення.

 

Етап другий: зародження мислення

 

З’являється початкове уявлення про визначну роль мислення у житті, а також розуміння, що високоякісне мислення потребує аналізу самого мислення (щоб його покращити). Люди визнають, що їхнє мислення має недоліки, але вони не здатні їх побачити. На етапі зародження мислення з’являється початкове розуміння необхідності концептуалізації, припущень, різних точок зору та параметрів оцінки мислення – ясності, точності, чіткості, актуальності, логічності… На цьому етапі присутнє тільки початкове уявлення про ці поняття. З’являється початкове розуміння механізмів самообману.

Навички мислення обмежені, хоча, як і на попередньому етапі, можливий несвідомий розвиток. На цьому етапі люди можуть помилково вважати, що їхні навички критичного мислення кращі, ніж насправді, таким чином вони не помічають проблем. Для подальшого розвитку їм треба усвідомити, що їхні інтелектуальні здібності застосовуються непослідовно.

Необхідна інтелектуальна скромність, яка має пролити світло на клопоти з мисленням.

 

Етап третій: початкове мислення

 

Люди намагаються опановувати мислення у різних сферах життя. З’являється повніше розуміння проблем з мисленням, що виливається у спроби покращення ситуації. Починається модифікація мислення, яка не зачіпає глибинні рівні. Бракує систематичності, тому модифікація може не принести успіху.

З’являється розуміння мислення як такого, роль концепцій, припущень, узагальнень, різних точок зору…  На цьому етапі починають застосовувати стандарти: ясність, точність, чіткість, актуальність, логічність… З’являється початкове розуміння егоцентричного мислення.

Люди починають цінувати критику їхнього мислення. У них достатня кількість навичок, щоб аналізувати власне мислення, хоча роблять вони це нечасто, починають бачити егоцентричне мислення у себе та інших.

Необхідна інтелектуальна скромність, що допоможе побачити проблеми з мисленням. Окрім цього, інтелектуальна впевненість. Ця риса надасть стимул для розвитку критичного мислення, попри обмежене розуміння якісної аргументації. Також знадобиться наполегливість, щоб подолати серйозні проблеми. Саме на цьому етапі люди бачать багато проблем з мисленням, але ще не знають, як систематизувати власні зусилля, щоб їх вирішити.

 

Етап четвертий: мислення, що розвивається

 

З’являється відчуття навичок, які слід розвинути для кращого мислення. Є не тільки розуміння проблем з мисленням, але і бажання позбутися їх рішуче і систематично. Однак на цьому етапі з’являються тільки зародки систематизму, досі бракує розуміння глибинних процесів у мисленні і проблем з ними.

Люди чітко розуміють природну схильність людського розуму до егоцентризму та самообману.

На четвертому етапі люди здатні критикувати власний план систематичних змін, реалістично конструювати мисленнєві здатності. З’являється навичка регулярно моніторувати власні думки. Люди можуть ґрунтовно описати сильні і слабкі сторони власного мислення, намагаються позбутися егоцентризму, часто без успіху.

Необхідна інтелектуальна наполегливість. Вона надає стимул, щоб розробити реалістичний план систематичної практики. Необхідна також інтелектуальна скромність, що допомагає усвідомити, що мислення у всіх сферах треба переглянути і систематизувати.

 

Етап п’ятий: професійне мислення

 

Мисленнєві здатності починають давати результат. Професійному мисленню характерний не тільки активний аналіз мислення у всіх важливих сферах життя, але і глибинне розуміння процесів. Розвивається здатність вправно мислити у найважливіших питаннях, але бракує послідовності мислення у всіх вимірах. На п’ятому етапі люди вміло дають раду егоцентризму, прагнуть до чесності мислення, іноді зриваються на однобокість.

З’являється здатність ідентифікувати сфери з упередженнями, розвиваються  нові фундаментальні навички на основі глибинних цінностей. Професійному мисленню характерне відмінне володіння концепціями, припущеннями, узагальненнями, різними точками зору і т. д. Люди регулярно контролюють власне мислення з перспективи ясності, точності, чіткості, актуальності, логічності. Вони цінують глибоке та системне запровадження критичного мислення у щоденну рутину і чітко бачать взаємозв’язки між думками, почуттями та бажаннями. Укріплюється усвідомлення, що егоцентризм завжди буде відігравати певну роль у їхньому мисленні, але вони можуть контролювати його. На цьому етапі люди ґрунтовно досліджують слабкі і сильні сторони власного мислення,  використовують низку стратегій, щоб обмежити егоцентричність мислення.

Необхідна висока інтелектуальна скромність, щоб визначати егоцентричне та соціоцентричне мислення, а також сфери з упередженням та незнанням. На додачу необхідні також: а) інтелектуальна наполегливість у розвитку фундаментальних навичок на базі глибинних цінностей, б) інтелектуальна цілісність для ідентифікації сфер з непослідовністю та суперечностями, г) інтелектуальна емпатія, тобто здатність ставити себе на чуже місце для кращого розуміння інших точок зору, ґ) інтелектуальна хоробрість стикатися і чесно взаємодіяти з ідеями, позиціями, точками зору, щодо яких існують сильні негативні емоції, д) інтелектуальна чесність, щоб позбутися упереджень, власних емоцій та зацікавлень. У професійному мисленні ці якості з’являються, але ще не набувають максимального вираження у найглибших вимірах мислення.

 

Етап шостий: довершене мислення

 

Налагоджується систематичний підхід до мислення, стабільний моніторинг, ревізія та ремоделювання стратегій для постійного покращення мислення. Критичне мислення – свідоме та інтуїтивне. Відбувається дедалі глибше проникання у процеси мислення. Розвинена інтелектуальна чесність, контроль над егоцентризмом. Мета – автоматизувати критичне мислення найвищого рівня у всіх сферах життя. На етапі довершеного мислення люди мають багатий практичний досвід. Вони інтуїтивно стежать за ясністю, точністю, чіткістю, актуальністю та логічністю; регулярно, ефективно та ґрунтовно критикують власні мисленнєві практики і покращують їх. На цьому етапі люди мають ґрунтовне розуміння якостей власного мислення. Як і всі, вони помиляються (бо егоцентризм перемогти неможливо), але їм характерна ефективність.

Усі необхідні інтелектуальні якості у них глибоко інтегровані. Цьому етапу характерний високий рівень інтелектуальної скромності, єдності, наполегливості, хоробрості, емпатії, самостійності, відповідальності та чесності. Відпрацьоване вміння інтегрувати базові цінності, бажання, емоції та дії.

 

Більше інформації англійською у PDF на criticalthinking.org

Журналіст

Залиште коментар