a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Фейкові акаунти

Чужі фото і граматичні помилки – на чому проколюються боти і тролі

Не всі, хто називає себе журналістами (військовими, політологами – підставте потрібне), ними є. 12 лютого компанія Facebook заблокувала сторінку «Тараса Павленка», який видавав себе за кореспондента Радіо Свобода.

Його «робота» говорить сама за себе. 2016-го на сторінці «Інтерв’ю з Павленком» з’явився текст «розмови» у месенджері з членом Меджлісу кримськотатарського народу Ескендером Барієвим. «Павленко» активно провокував співрозмовника, зауважив експерт команди розслідувачів Graphika Бен Німмо. Наприклад, питав, як кримські татари ставляться до проросійських груп в окупованому Криму. Барієв у відповідь нібито заявив: «Крим буде або кримськотатарським, або безлюдним». До тексту додали скріншоти листування. Втім, фейкові – Барієв спростував факт інтерв’ю. Підкреслив, що жоден кримський татарин не напише «кримсько-татарський» через дефіс, а подібні заяви не відповідають його позиції.

«Завдання окупантів, по-перше, дискредитувати мене, моє ім’я; по-друге, дискредитувати Меджліс кримських татар; по-третє, вони шукали матеріали, щоб відкрити проти мене кримінальну справу», – сказав Барієв.

“Експерти пов’язують мережу з російською військовою розвідкою”

 

 

Акаунт «Павленка» – один із 78, які Facebook заблокував за втручання у справи інших держав, найперше – України. Також забанили 11 сторінок, 29 груп та чотири акаунти в Instagram. Експерти пов’язують мережу з російською військовою розвідкою. Деякі з профілів видавали себе за журналістів, брали інтерв’ю у критиків Москви і провокували їх на необдумані заяви. Фейкові акаунти під виглядом військових, правоохоронців, турагентів поширювали пропаганду, расизм, критикували Ангелу Меркель і Барака Обаму. Зате вихваляли президента США Дональда Трампа і російського – Володимира Путіна. Загалом вели пропаганду у понад 30 країнах з 2011 року.

Фейкові профілі плодяться, як миші. Лише з січня до вересня 2019-го Facebook виявила та видалила близько 5,4 мільярда. Більшість виявляють одразу після створення, розповіла керівниця з публічної політики щодо України у Facebook Катерина Крук.  СБУ 17 лютого заявила про виявлення російської ботоферми з понад 8 тисяч акаунтів, яка, зокрема, поширювала фейкові новини про ситуацію в Україні. Тож є сенс уважніше ставитися до віртуальних «френдів» і співрозмовників.

Зі свіжого – наприкінці січня цього року журналісти Der Spiegel разом із експертами Atlantic Council викрили ще 330 фейкових акаунтів. Ті писали політикам, лікарям, військовим та журналістам. Люди ділилися з ними особистою й інтимною (!) інформацію. Тому німецьке видання припускає, що мережа займалася не лише пропагандою, але і шпигунством. Тож не знаєш людини – не розкривай перед нею душу.

Коли Вигадані історії викривляють реальність

Хоча, якби «вигадані друзі» приходили до нас лише із соцмереж, було б значно легше. Не так давно скандал з фейковими персонажами прогримів у самому Der Spiegel. Журналіст Клаас Релотіус, володар багатьох нагород, роками вигадував героїв репортажів, факти і коментарі. Його викрили, коли місцевий колега став шукати його героїв біля мексиканського кордону США. Тепер редактори видання вимагають у журналістів диктофонні записи важливих розмов.

Подібні витвори фантазії є й на наших теренах, і далеко не завжди їх створюють спецслужби. От як у Бердянську. Там у липні 2018-го убили бійця АТО Віталія Олешка. До міста одразу зросла увага провідних медіа. Вони й поширили версію про замовлення вбивства місцевим політиком, яку запостила «активістка Maria Dragozova». Про це написали «Апостроф, «Обозреватель», «24 канал», УНІАН та інші.

Марії, насправді, не існувало. Фото аватарки належало педагогині Zorica Trajkova зі Скоп’є у Північній Македонії. Профіль, який поширював вигідну колишнім «регіоналам» інформацію, підтримували з 2015 року, пише «Про.Бердянськ». «Марія» була однією з когорти ботів, але, на відміну від них, їй вдалося створити собі «репутацію». Дивовижно, але акаунт досі існує. «Марія» навіть веде блог. Маю з нею 13 спільних друзів, серед яких двоє мерів невеликих міст.

А буквально днями розслідувачі з «Наші Гроші Львів» викрили групу фейкових акаунтів, яка працювала на місцевих політиків.

«Її головне завдання – створення штучного ажіотажу та ілюзії, що багато людей підтримують певну, потрібну, думку. Найбільш помітною є її «робота» на відомого львівського бізнесмена, депутата Львівської міськради Григорія Козловського. Підтримка скандального будівництва нового готелю, політика на виборах чи акції протесту – в соціальних мережах ця ботоферма щодня впливає на вашу думку,» – пишуть «Наші гроші».

Ці акаунти активно коментують пости одне одного, зокрема, лайкають нові крадені фото, хвалять макіяж, тобто «олюднюють» своїх персонажів.

Фейкові акаунти – не завжди примітивні

Тож фейкові акаунти – не завжди зроблені примітивно. Деякі не здалися б вам підробкою на перший і навіть на другий погляд. Мають сімейну легенду, особисте життя і цікаві хобі. Але для їхньої перевірки працюють ті самі принципи, що для автоматичних ботів. Їх знають усі, але продовжують ставати їх жертвами. Тож нагадаємо ще раз.

Як перевірити справжність акаунта? 7 простих кроків

1. Фейкові профілі найчастіше проколюються на фото.

Більшість створюють у промислових масштабах за невеликі гроші, тому у їхніх творців немає часу ретельно добирати фото. Пропусти фото через Google Images. Можеш виявити, що аватар полум’яної патріотки, яка поширює злобні коментарі у псевдопатріотичних групах, насправді, належить індійській акторці. Цей тест часто не проходять боти, створені штабами політиків.

2. Подивись, чи виглядає акаунт живим.

Чи є у ньому реальні фото людини у різних ситуаціях? Про що вона пише? Хто це лайкає і коментує? Хто вітає його чи її з Днем народження? Перевір профілі коментаторів, бо часто це боти тої самої ботоферми. Якщо дописи одноманітні (скажімо, репости того чи іншого політика) – до акаунту є питання. Так само – якщо він проявляє надмірну активність, скажімо, щось розміщує що 15 хвилин. Тоді одне з двох – або людина отримує за це гроші, або акаунт налаштований автоматично поширювати інформацію. Якщо вона пише лише про діяльність міського голови, це також досить дивно – ну, хіба вона працює у міськраді. Це теж можна перевірити.

3. Загугли коментарі і дописи цієї людини.

Інколи виявляється, що вона розміщує ідентичні пости десятками у різних групах та пабліках. Одна з цілей ботів – «заговорювати» актуальні теми, відводячи дискусію від справді важливих речей. Тому варто чистити такі коментарі під своїми постами.

4. 90% тролів і ботів ти таким чином відсієш. Але залишиться 10% «просунутих».

Нехай правдоподібність профілю не вводить тебе в оману. Перевір його, як будь-який інший.
Німецькі колеги наводять приклад Аліси Бергман із міста Кемніц. Її сестру Єлизавету жорстоко вбили в берлінському парку іммігранти. «Ця рана вічно буде кровоточити», – написала Бергман у Facebook 2015-го. Відтоді бореться проти іммігрантів, працюючи у Федеральному бюро з питань міграції та біженців (BAMF). Її політичні погляди неоднозначні. Не любить турецького президента Реджепа Ердогана та іслам, але любить Туреччину, турецький чай та Стамбул. Є фанаткою ДіКапріо, бореться за права тварин і вболіває за збірну Німеччини з футболу. Її двоюрідна сестра Гелена – модель та художниця, яка своїм мистецтвом розповідає про жорстокість іммігрантів. Її брат Девід пише, що один із вбивць Єлизавети поклявся на суді, що «Аліса теж помре». Є фото, де всі троє вшановують пам’ять загиблої сестри. Активно беруть участь у дискусіях з питань іммігрантів. Насправді, їх не існує. Фото у профілі Аліси належать чилійській актрисі Йозефіні Монтане. А антимігрантська істерія – відомий міф російської пропаганди.

5. Не вступай у дискусію з ботами і тролями.

Будь-яка реакція, навіть негативна, підвищує їхню видимість у соцмережі. Тобто так ти сприяєш їхній розкрутці. Це точно те, що тобі треба?

6. Поскаржся на фейковий акаунт адміністрації соцмережі.

Видали його з друзів, якщо він випадково туди потрапив, і заблокуй йому можливість коментувати твої пости. Краще залишити її тільки друзям. Після скарги Facebook робить додаткову перевірку акаунту, наприклад, вимагає додаткові фото і документи, розповіла Катерина Крук. Але вони також бувають фейкові. Тому в контексті України соцмережа намагається також перевірити автентичність поведінки користувачів, зокрема, адміністраторів сторінок.

7. Прийшов у чужу дискусію і побачив, що знайомий троль чи бот там популярний? Викрий його у коментарях – після того, як поскаржишся.

Наприклад, розмісти скріншот гугл-пошуку, який доводить, що фото його аватарки – крадене. Це важливо, щоб інші не сприймали їхні тези серйозно.

Висновок

Словом, вірити ботам – себе не поважати. Неважливо, створені вони сусідами чи мером вашого містечка. Якщо людина представляється журналістом Радіо Свобода, перевірте її публікації на сайті Радіо Свобода, а заодно звірте зовнішність та пошукайте інші акаунти цієї людини. При цьому не варто забувати, що в Україні триває війна. Майже кожен із нас має друзів – волонтерів, військових або мешканців окупованих територій, які ховаються під псевдонімами та фотографіями котиків із міркувань безпеки. Це варто мати на увазі під час перевірки. Але, зрештою, кожен акаунт, достовірність якого ми не можемо підтвердити, має викликати, щонайменше, підозру. Так само як і експерт, який не має жодної історії своєї експертності. Проаналізуй їх з усією можливою прискіпливістю перед тим, як серйозно сприймати інформацію, яку вони поширюють.

Авторка ідеї і співзасновниця проекту StopFake.org

Залиште коментар