a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

Аналогії правильні і не дуже

У теорії перекладу є таке явище, яке звикли називати «фальшивими друзями перекладача». Ідеться про міжмовні омоніми, тобто про слова, що звучать однаково або подібно в різних мовах, однак мають зовсім різні значення. Ось кілька прикладів з українською: сербське слово година (означає рік), чеське слово черствий (означає свіжий), польське слово овоце (означає фрукти). Недосвідчені або ліниві перекладачі, які погано знають мову, з якої перекладають, можуть припуститися прикрих помилок у перекладі, надто довіряючи базовому інструменту – сліпій аналогії: якщо у нас овочі, то і в поляків овочі, якщо у нас черствий, то і в чехів черствий і т.д.

Аналогія працює за схемою:

1. Х має ознаки a,b,c,d.

2. Y має ознаки а,b,c (або а і b).

3. Ймовірно, що Y має ознаку d (або с і d).

Ключове слово у схемі аналогії «ймовірно». Воно вказує на непевність і необхідність верифікації та уточнення. Якщо забути про «ймовірно», то аналогія легко перетворюється на потенційного «фальшивого друга».

У світлі нещодавніх президентських виборів та протестів у Білорусі чимало українців кинулися шукати аналогії між тамтешнім та нашим досвідом. Хтось порівнює мінські сутички з Євромайданом, інші порівнюють позиції Лукашенка з позиціями Кучми під час акцій «Україна без Кучми» і т. д.

Усі ці аналогії, на жаль, не враховують очевидних розбіжностей, через які білоруський досвід некоректно порівнювати з українським.

1. Лукашенко править країною 26 років, протягом яких він систематично винищував опозицію і побудував дуже міцну вертикаль (26-річні білоруси не знають, що таке жити без Лукашенка).

2. У Білорусі нема олігархів і потужних кланів, які контролювали б медіа і були б зацікавлені у переділі влади.

3. Білорусь – це країна, у якій чверть населення живе в столиці.

Беручи до уваги тільки ці три відмінності, що лежать на поверхні, уже можна зробити висновок, що ситуація в Білорусі не може бути подібною на жоден з українських сценаріїв.

Навіщо деяким нашим аналітикам і звичайним фейсбучним коментаторам проводити аналогію з Україною? Бо українську ситуацію ми знаємо, розуміємо, що призвело до чого, які наслідки може мати той чи інший крок і, головне, у нас є свій бойовий досвід, з висоти якого легко роздавати поради.

Пам’ятаю, незадовго після Євромайдану я мав дискусію з одним польським чиновником, який безапеляційно порівнював українські події з польським воєнним станом і круглим столом. Польський візаві роздавав поради та оцінки, вірячи в те, що протести та зміна влади можуть відбуватися тільки так, як це було в Польщі у 89-му.

Другий випадок, коли українці зловживають некоректними аналогіями – це дискусії щодо мовного законодавства, причому зловживає і проукраїнська, і проросійська сторона.

Проросійська апелює до багатомовності Канади та Швейцарії або, у крайньому разі, до відсутності статусу державної мови в США.

Проукраїнська сторона апелює до негативного досвіду двомовності Бельгії (що складається з одномовних спільнот, об’єднаних в одну країну) чи номінальну двомовність Фінляндії (у якій державною є також шведська, але її роль дедалі слабшає).

Усі ці аналогії так само абсолютно некоректні і тільки позірно можуть згодитися в українських мовних дискусіях як вартісні аргументи.

Україна пройшла свою унікальну історію, має свою унікальну соціо-культурну стратифікацію, регіональні тенденції, поліетнічність, особливості перемикання з мови на мову і так далі. Так само можна сказати про Ірландію, Канаду, Швейцарію, Бельгію та Фінляндію.

Порівнювати мовну ситуацію в цих країнах – це як порівнювати різні автомобілі: американський «Крайслер», ірландський «Делоріен», швейцарську «Монтеверді» і українську «Таврію». Ніби всі вони мають чотири колеса, фари і дверцята. Але ви тільки спробуйте переставити двигун з однієї на іншу.

А є одна тема, де українці аж ніяк не хочуть вдаватися до аналогій. Це політичний досвід з проєкцією на майбутнє. Якщо особа Х вчинила a, b, c, d на одній посаді, а на іншій вчинила a і b, то вона вчинить також c i d. Або подібна ситуація: якщо Х некомпетентний, безхребетний, непринциповий до перебування у владі, то він залишиться таким самим, обійнявши посаду. 

Мистецтво порівнювати, тобто використовувати аналогію, як і будь-яке мистецтво, має свої тонкощі і контекст доречності. Не можна порівнювати Божий Дар з яєчнею, треба порівнювати яєчню з яєчнею, а Божий дар з Божим Даром.


Журналіст

Залиште коментар