a

Donec quam felis, ultricies nec, pellentesque eu, pretium quis, sem nulla consequat. Aenean massa.

450 – 150 = популізм

Уся країна кілька днів спостерігає за небаченою продуктивністю новообраної Верховної Ради. Правляча партія, що має права коаліції, один за одним голосує за законопроекти, які викликають захват серед виборців. Обміркуймо суть змін, якими буквально завалюють нас із-під купола на Грушевського. Ось, наприклад, 258 голосами Парламент підтримав рішення щодо, зокрема, зменшення конституційного складу Верховної Ради. Прихильники такого скорочення з трибуни посилалися, серед іншого, на підтримку народу, котру він висловив ще на референдумі в 2000-му році, який ініціював… Леонід Кучма! А раптом хтось сумнівається, то хай вийде на вулицю і запитає в людей. Ще одну причину зменшення кількості депутатів Представник Президента в Конституційному суді Федір Веніславський озвучив дещо неоднозначно: «На сьогоднішній день, за самими оптимістичними даними, кількість народу України суттєво скоротилася». Мовляв, 450 депутатів нам було треба тоді, коли українців було 52 млн, нині ж, стверджує Веніславський, населення України скоротилося до близько 30 млн (цифра залишає багато питань, адже останній перепис населення був у нас ще в 2001 році).

Перша причина – бажання людей – звісно, поважна, адже в тій таки Конституції написано, що народ є єдиним джерелом влади, яку він здійснює безпосередньо і через органи державної влади, зокрема, й народних депутатів. Так уже повелося у світі, бо, слухаючи всіх на вулиці можна наслухатися і божевільних та наухвалювати багато цікавого. Наприклад, народ хоче смертну кару і не хоче платити податки. Тому, аби не наробити біди своїми бажаннями, народ і вибирає депутатів, які, за задумом, мали би бути фахівцями в тій чи іншій сфері і писати для народу такі закони, що задовольняли би більшість, водночас не руйнуючи саму державу. Держава – річ велика, народу багато. Аби спрямовувати його життя в правильному напрямі, треба багато законів, які працюватимуть, як годинник. Тож скільки людей мають ці закони писати? Ось, приміром, у Парламенті Польщі, де мешкає приблизно стільки людей, скільки нарахував в Україні пан Веніславський, працюють 560 депутатів – 460 у Сеймі (нижня палата) і 100 у Сенаті (верхня палата). У Риґстазі Швеції з населенням близько 10 млн – 349 депутатів. Тому кількість населення України як причина скорочення чисельності парламентарів теж сумнівна. Економія на депутатах відіб`ється більшими збитками від неякісних законодавчих актів. Тож скидається на те, що є третя і найголовніша причина такої ініціативи – звичайнісінький популізм. Зменшувати треба не кількість депутатів, а кількість непрофесійних депутатів.

📌 Читай нас також у Telegram. Підписуйся на канал.

Український кризовий медіа-центр

Коментар

  • Avatar

    Хлопець з вулиці

    17.09.2019

    Про статтю можна сказати “простими словами ні про що”. Чи потрібна така кількість депутатів – питання спірне, а щодо проектів законів, що пишуть депутати, то більшість із них суцільний мотлох і тому є сенс скоротити кількість цих письменників-фантастів. Однозначно треба зменшувати кількість непрофесійних депутатів, проте це не означає, що не можна скоротити їх загальну кількість. А порівняння з іншими країнами профанське і популістське, на кшталт “в європейській країні так, а отже так краще за все”.

Залиште коментар